УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Осетер російський Acipenser gueldenstaedtii Brandt et Ratzeburg, 1833

Осетер російський (Acipenser gueldenstaedtii  Brandt et Ratzeburg, 1833) Карта поширення Осетер російський в Україні

Таксономічна належність: Клас — Променепері риби (Actinopterygii), ряд — Осетроподібні (Acipenseriformes), родина — Осетрові (Acipenseridae).Один з 17-ти видів роду, один з 5-ти видів роду у фауні України. Раніше розглядався в ранзі підвиду Осетер чорноморсько-азовський — A. gueldenstaedtii сolchica (V. Marti, 1940).

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Басейни Чорного, Азовського, Аральського і Каспійського морів. В Україні трапляється в пн.-зах. частині Азовсько моря, біля берегів Криму і в пн.-зах. частині Чорного моря.

Чисельність і причини її зміни: Невисока, в останні 25–30 років невпинно падає. У невеликій кількості заходить у Дунай, поодинці в Дніпро, зрідка в Дністровський лиман і фактично не заходить в Пд. Буг, Сів. Донець і річки Пн. Приазов’я. Зникнення типових біотопів, потрібних для природного відтворення, в результаті зміни гідрологічного, хімічного, біологічного режимів водойм, спричиненої гідротехнічним будівництвом; забруднення води, надмірний вилов.

Особливості біології та наукове значення: Прохідна придонна риба, яка постійно живе в морі, а на нерест заходить у річки. Нерестові міграції двічі на рік: восени, з серпня по січень і навесні, з березня — початку квітня до травня — початку червня, при температурі води 6–11°С, масово при 15°С. Статевої зрілості самці досягають у віці 8–14 років при довжині понад 90–100 см, самки в 10–17 років при довжині понад 105–110 см. Нерест з кінця квітня — початку травня до середини червня, при температурі води 11–22°С, на глибоких ділянках корінного русла із швидкою течією і піщано-гальковим або кам’янистим ґрунтом. Плодючість до 800 тис. ікринок. Ікра донна, клейка. Плідники після розмноження, а згодом і молодь, скочуються на місця нагулу. Молодь харчується донними безхребетними (ракоподібними, личинками комах та ін.), дорослі споживають молюсків, крупних ракоподібних та рибу.

Морфологічні ознаки: Тіло довге, веретеноподібне, товсте. Рило коротке, тупе, заокруглене. Вусики розміщені ближче до преднього кінця рила, ніж до рота. Найбільша довжина понад 2 м, маса понад 100 кг, в уловах зустрічаються особини завдовжки 1,3–1,6 м і масою близько 30–40 кг; тривалість життя понад 50 років. Верхня третина тіла темно-сіра, бурувата, часто майже чорна, боки сіруваті, молочно-сірі з блакитним вилиском, зрідка зеленкуваті, черево жовтувате або молочно-біле.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Заборона вилову, створення умов для природного нересту, будування рибоводних заводів у пониззі Дунаю та ін місцях. Занесений до МСОП, Бернської та Боннської конвенцій, CITES та до Європейського червоного списку.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Можливе. Біотехніка штучного розведення випробувана на Волзі, Доні, Кубані, Дніпрі.

Господарське та комерційне значення: Цінна промислова риба, чисельність якої в наших водах зараз впала до критичної межі.

Джерело: Берг, 1948; Виноградов, 1960; Световидов, 1964; Мовчан, 1967, 1988, 2000, 2001, 2005; Салехова и др., 1987; The freshwater...,1989; Каталог коллек- ций, 2003; Болтачев, 2003. Автор: Ю.В. Мовчан Малюнок: А.В. Білоусова, А.І. Щетинин