УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Плодоріжка запашна (зозулинець запашний, анакампт запашний) Anacamptis fragrans (Pollini) R.M.Bateman (A. coriophora (L.) R.M.Bateman, Pridgeon et M.W.Chase subsp. fragrans (Pollini) R.M.Bateman, Pridgeon et M.W.Chase, Anteriorchis fragrans (Pollini) Szlach., Orchis cassidea M.Bieb., O. frangrans Pollini)

Плодоріжка запашна (зозулинець запашний, анакампт запашний) (Anacamptis fragrans (Pollini) R.M.Bateman (A. coriophora (L.) R.M.Bateman, Pridgeon et M.W.Chase subsp. fragrans (Pollini) R.M.Bateman, Pridgeon et M.W.Chase, Anteriorchis fragrans (Pollini) Szlach., Orchis cassidea M.Bieb., O. frangrans Pollini)) Карта поширення Плодоріжка запашна (зозулинець запашний, анакампт запашний) в Україні

Таксономічна належність: Родина Зозулинцеві — Orchidaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Європейсько-середземноморський вид на пн. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Атлантична Європа, Середземномор’я, Кавказ (Талиш), Мала Азія, Іран. В Україні — Лівобережний Степ: Приазовська височина, Кінбурнський п-ів, Гірський Крим. Адм. регіони: Дц, Мк, Хс, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції малочисельні. У Чорноморському БЗ у 1980–1992 рр. нараховувалося 1–8 генеративних особин, пізніше квітуючих особин у цьому локалітеті не відмічалось. У 2004 р. відмічено одну вегетативну особину. У Кінбурзькому РЛП чисельність у 2002–2004 рр. становила 20–30 генеративних особин. У Придністров’ї відоме одне, в Криму — біля 10 місцезнаходжень, у яких чисельність виду низька.

Причини зміни чисельності: Висока стенотопність виду, залежність від зміни гідрологічних умов, погане відновлення через антропогенне навантаження.

Умови місцезростання: На Кінбурнському п-ві зростає на солонцюватих луках, на піщаних ґрунтах в угрупованнях асоціації Festucetum regelionae, на Приазовській височині у лучно-болотних угрупованнях міжгрядового пониження у місцях вклинювання ґрунтових вод, в Криму — в лучних угрупованнях міжгривних знижень. Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 15–35 см заввишки. Бульби еліпсоподібні. Стебла 30– 50 см заввишки, до двох третин улиснені, вище з листоподібними, загостреними піхвами. Листків 7–8, лінійно-ланцетні, загострені, по краю з антоціановим забарвленням. Суцвіття колосоподібне. Квітки пурпурові, дуже рідко білі, з ароматом ванілі. Листочки зовнішнього кола оцвітини яйцеподібно-ланцетні, що зрослися при основі. Шолом на верхівці дзьобоподібно загострений. Губа 4–7 мм завдовжки, середня лопать вдвічі перевищує бічні, довгаста, на верхівці загострена. Цвіте у червні, плодоносить у липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в відділенні «Кам’яні Могили» Українського степового ПЗ, Ялтинському гірсько-лісовому та Кримському ПЗ, Чорноморському БЗ та Кінбурзькому РЛП (де існує загроза знищення внаслідок включення у зону розпаювання землі). Заборонено збирання, знищення місць зростання, зміну гідрологічних умов.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Основні джерела інформації. Бурда, Остапко, Ларин, 1995; Шеляг-Сосонко, Дидух, Молчанов, 1985; Остапко, 2001; Уманец, 1998; ЧКУ, 1996.