УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Плодоріжка салепова (зозулинець салеповий) Anacamptis morio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchis morio L.)

Плодоріжка салепова (зозулинець салеповий) (Anacamptis morio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchis morio L.)) Карта поширення Плодоріжка салепова (зозулинець салеповий) в Україні

Таксономічна належність: Родина Зозулинцеві — Orchidaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Рідкісний вид на східній межі ареалу, із складним циклом розвитку.

Ареал виду та його поширення в Україні: Закарпаття, Карпати (Ґорґани, Вулканічний хребет, Чивчини, Чорногора), Прикарпаття, Розточчя, Опілля, Поділля, пд. Полісся, Лісостеп, Крим, по долинах річок — у Степовій зоні. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Чн, Лв, Ів, Тр, Зк, Чц, Хм, Вн, Чк, Дн, Пл, Хр, Од, Хс, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції здебільшого численні, але з поодиноких, переважно генеративних особин. Численну популяцію відмічено в окол. м. Житомир (лісовий сінокіс, біля 1 га, зростає близько 200 особин). В Криму — тенденція до скорочення.

Причини зміни чисельності: Раннє сінокосіння, випас, меліорація, викопування, зривання квітучих рослин, руйнування біотопів.

Умови місцезростання: В Карпатах — на рівнині і в нижній гірській смузі в поясі передгірських та гірських лісів; на узліссях і галявинах у дубово-грабових та дубово-в’язово-грабових лісах, на лучностепових схилах в угрупованнях кл. FestucoBrometea, Scheichzerio-Сaricetea nigrae, Moliniо-Arrhenatheretea, Nardo-Callunetea. На рівнині — на торф’янистих луках та узліссях. В Криму — луговини, лісові галявини і чаїри, щебенисті осипи (угруповання кл. MoliniоArrhenatheretea, рідше Trifolio-Geranietea та кл. Festuco-Brometea). Мезофіт, геліофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 10–35 см заввишки. Бульби кулясті. Листки (4–7) скупчені при основі стебла, ланцетні, сизо-зелені, відігнуті, тупі; вище — дрібніші, загострені. Суцвіття коротке, овальне або циліндричне, не густе. Квітки фіолетово-пурпурові зі слабким запахом. Губа розділена на три рівні лопаті, ширші за довжину, середня — тупо обрізана. Цвіте у травні–липні, плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням, іноді вегетативно (дочірніми коренебульбами).

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Чорноморському та Карпатському БЗ, Ялтинському гірсько-лісовому, Кримському, «Мис Мартьян», Карадазькому, Дніпровсько-Орільському ПЗ, «Вижницькому», «Подільські Товтри» та «Сколівські Бескиди» НПП. Заборонено збирання, порушення екотопів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України, інтродукується в Криму.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.

Джерело: Заверуха, Андриенко, Протопопова, 1983; Крічфалу- шій, Будніков, Мигаль, 1999; Куваев, Денисова, Лукс, 1984; Малиновський, Царик, Кияк, 2002; Орлов, 2005; Собко, 1989; Собко, Гапоненко, 1996; Стойко, Ященко, Кагало та ін., 2004;