УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Астрагал піщаний Astragalus arenarius L.

Астрагал піщаний (Astragalus arenarius L.) Карта поширення Астрагал піщаний в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Європейський вид на пд. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Атлантична, Середня та Сх. Європа. В Україні — Полісся, по боровій терасі Дніпра заходить в Лісостеп. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Чн, Чк, Пл.

Чисельність та структура популяцій: Нечисленні популяції, що займають площу до 40 м2; щільність 1–8 особин на 1 м2.

Причини зміни чисельності: Вузька еколого-ценотична амплітуда, що лімітується природними (заліснення борових пісків, загущення деревного, чагарникового і трав’яного ярусів) та антропогенними (лісозаготівля, пожежі, надмірна рекреація та випасання худоби) факторами.

Умови місцезростання: Борові піски (кл. Koelerio-Corynephoretea), сухі освітлені піщані підвищення у соснових лісах зеленомохових з розрідженим травостоєм (асоціація Peucedano-Pinetum), лишайникові бори (асоціація Cladonio-Pinetum). Псамофіт, ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна сірувато пухнаста від двороздільних волосків або рідше (var. glabrescens Rchb.) майже гола рослина зі стрижневою кореневою системою. Стебло лежаче або висхідне, розгалужене 10–30 см заввишки. Прилистки плівчасті, зрослі між собою, на верхівці загострені, супротивні черешку, близько 5 мм завдовжки. Листки непарнопірчасті, складаються з 7–13 довгастолінійних листочків. Квітконоси 2–4 см завдовжки. Квітконіжки коротші за листки. Приквітки дрібненькі, яйцеподібні. Квітки 15–17 мм завдовжки, світло-пурпурові, лілові, зрідка білі, зібрані по 3–7 у короткі (1,5–3 см) китиці. Чашечка трубчасто-дзвоникоподібна, зубці її в 4–5 разів коротші за трубочку. Боби довгасто-лінійні, 12–20 мм завдовжки, з прямим тоненьким носиком, не цілком двогнізді, опушені або майже голі, відхилені від осі суцвіття. Цвіте у червні–липні, плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до списку регіонально рідкісних видів судинних рослин Чернігівської та Полтавської обл. Охороняється в Рівненському та Поліському ПЗ, Шацькому та «Прип’ятьСтохід» НПП, «Нижньоворсклянському» РЛП, заказнику «Острівський» (Рівненська обл.). Необхідно дослідити стан популяцій, створити заказники. Заборонено надмірну рекреацію, випасання худоби.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Протиерозійне, кормове, медоносне, декоративне.

Джерело: Андриенко, Попович, Шеляг-Сосонко, 1986; Бай- рак, Стецюк, 2005; Горелова, Алехин, 2002; Лукаш, 2002; Определитель высших растений Украины, 1987; Флора УРСР, 1954; Шацький національний природний парк…, 1994.