УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Астрагал крейдолюбний Astragalus cretophilus Klokov (A. cornutus auct. non Pall.)

Астрагал крейдолюбний (Astragalus cretophilus Klokov (A. cornutus auct. non Pall.)) Карта поширення Астрагал крейдолюбний в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Ендемічний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Сх. частина Лісостепу й Степу, в бас. річок Дон і Сіверський Донець. В Україні: басейн Сіверського Дінця та його притоків у Луганській та Харківській обл. Адм. регіон: Лг.

Чисельність та структура популяцій: Більшість популяції характеризуються практичною відсутністю ювенільних особин, щільність інших різновікових особин складає у середньому 0,6±0,2 на м2. Популяція у с. Баранниківка Біловодського району Луганської обл. має щільність 1,2 особини на м2, у м. Біловодськ — 3,7 особини на м2.

Причини зміни чисельності: Природно-історична рідкісність, лісорозведення на крейдяних схилах, видобування крейди, випасання худоби.

Умови місцезростання: Крейдяні та вапнякові відшарування, обриви, рідше піски, заходить на солонці. Ксерофіт. Кальцефіл.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Напівкущ до 100 см заввишки. Стовбурці вкриті буровато-коричневою потрісканою корою; річні пагони 15–50 см завдовжки з сріблясто-білою тонкою корою. Листки з 5–7 парами широкоеліптичних або лінійнодовгастих, опушених листочків. Квітки в головчастих китицях. Віночок червонувато-фіолетовий. Біб довгастий (13– 20 мм), шорсткий, з циліндричним носиком. Цвіте у червні–серпні. Плодоносить у липні– вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у відділенні «Стрільцівський степ» Луганського ПЗ. Необхідно виявляти нові та організувати контроль й охорону вже відомих популяцій. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростання, заліснення схилів, надмірний випас худоби.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Донецькому ботанічному саду НАН України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне, кормове, медоносне.

Джерело: Бурда, Остапко, Ларин, 1995; Дубовик, Крицкая, 1977; Каталог раритетного біорізноманіття..., 2002; Клоков, 1961; Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Кондратюк, Бурда, Чуприна, Хомяков, 1988; Крицька, 1974; Остапко, 2001, 2005; Оста