УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Астрагал Крайни Astragalus krajinae Domin (A. australis (L.) Lam. subsp. krajinae (Domin) Dostál)

Астрагал Крайни (Astragalus krajinae Domin (A. australis (L.) Lam. subsp. krajinae (Domin) Dostál)) Карта поширення Астрагал Крайни в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Ендемік, що має диз’юнктивний ареал.

Ареал виду та його поширення в Україні: Східнокарпатський вид, поширений у високогір’ї на території Румунії та України. В Україні: Свидовець (гг. Драгобрат, Близниця) та Мармарош (г. Нєнєска). Адм. регіон: Зк.

Чисельність та структура популяцій: Характерні невеликі розміри популяцій, але повночленні вікові спектри, з ювенільними та імматурними рослинами. Чисельність — переважно 3–5 рослин на 1 м2.

Причини зміни чисельності: Обмеженість відповідних субстратів, господарська діяльність людини.

Умови місцезростання: Субальпійський пояс на висоті близько 1800 м н. р. м., на схилах пд. експозиції, переважно на слабко задернованих ділянках, відшаруваннях та осипищах, в асоціаціях Saxifrago-Festucetum versicoloris та ThymoFestucetum amethystinae (кл. Elyno-Seslerietea). Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Безрозетковий стрижнекореневий напівкущик. Каудекс дуже розгалужений, його численні гілки здерев’янілі, напівзанурені у ґрунт, без укорінення. Надземні пагони 15–30 см заввишки, висхідні, улиснені більш чи менш рівномірно. Листки непарнопірчасто-складні, з 9–13 видовжено-еліптичними листочками 10–12 х 5–7 мм, з короткозагостреною верхівкою. Суцвіття верхівкові волотеподібні. Квітки з жовтувато-білою оцвітиною (верхівка човника темнофіолетова). Плід — біб. Цвіте у червні–липні, плодоносить у липні–серпні. Розмноження виключно насінневе.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Карпатському БЗ. Доцільно встановити моніторинг за усіма популяціями. Заборонено збирання рослин та порушення умов місцезростань.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Зиман, 1997; Карпатські сторінки «Червоної книги України», 2002; Малиновський, Крічфалушій, 2002; Малиновський, Царик, Кияк, Нестерук, 2002; ЧКУ, 1996; Чопик, 1976.