УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Астрагал монпелійський Astragalus monspessulanus L.

Астрагал монпелійський (Astragalus monspessulanus L.) Карта поширення Астрагал монпелійський в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Вид на пн.-сх. межі диз’юнктивного ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Центральна і Пд. Європа, Балкани, Пн. Африка. В Україні: Середнє Придністров’я. Адм. регіони: Хм, Вн.

Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні з дифузною просторовою структурою, стабільні, нормального типу з повночленними віковими спектрами. Щільність популяцій становить 1–5 особин на 1м2. Спостерігається скорочення та фрагментація ареалу.

Причини зміни чисельності: Руйнування екотопів, будівництво, розорювання і заліснення схилів, пасквальні навантаження на екосистеми.

Умови місцезростання: Відшарування вапняків, кам’янистощебенисті ґрунти, осипища. Входить до складу петрофітних і петрофітно-степових фітоценозів союзів Festucion valesiacae та Astragalo-Stipion (кл. Festuco-Brometea). Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Напівкущик 10–25 см заввишки з потужним здерев’янілим стрижневим коренем та розгалуженим каудексом. Стебла із вкороченими меживузлями. Листки непарнопірчасті 10–20 см завдовжки, листочки еліптичні, довгасто-еліптичні або довгасті, 5–12 мм завдовжки, зверху голі. Квітки з пурпуровим віночком до 25 мм завдовжки. Боби лінійні, дугасто зігнуті, притиснено волосисті. Цвіте в травні–липні. Плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється на території НПП «Подільські Товтри». Необхідно контролювати стан популяцій, здійснювати інтродукцію виду в ботанічних садах. Заборонено збирання рослин, порушення умов зростання, терасування та заліснення схилів, порушення заповідного режиму природоохоронних територій, надмірний випас худоби, забудову та засмічення територій, облаштування місць рекреації.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у ботанічних садах: Національному ім. М.М. Гришка НАН України та Кам’янець-Подільському.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне.

Джерело: Флора УРСР, 1954; Новосад, Крицька, Любінська, 2004; ЧКУ, 1996.