УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Астрагал одеський Astragalus odessanus Besser (A. cornutus auct. non Pall.)

Астрагал одеський (Astragalus odessanus Besser (A. cornutus auct. non Pall.)) Карта поширення Астрагал одеський в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Причорноморський ендемічний вид з фрагментованим ареалом, який скорочується.

Ареал виду та його поширення в Україні: Північне Причорномор’я. Правобережний степ (у межах підзони типчаково-ковилових степів та пд. частини типчаково-ковиловорізнотравних степів), зх. частина Лівобережного Злакового степу. Адм. регіони: Кд, Дн, Од, Мк, Хс, Зп.

Чисельність та структура популяцій: Популяції займають незначні площі та характеризуються низькими показниками чисельності. Щільність 1–7 особин на 10 м2. Часто відсутні особини ранніх фаз онтогенетичного розвитку, у вікових спектрах домінують генеративні рослини. Особини в популяціях розміщені переважно дифузно, рідко утворюють невеликі скупчення.

Причини зміни чисельності: Фрагментарність ареалу, ізольованість популяцій, низька насіннєва продуктивність, слабка конкурентна спроможність виду, нездатність до вегетативного розмноження. Знищення екотопів в результаті розробок кар’єрів, випасання та рекреаційних навантажень.

Умови місцезростання: Відслонення вапняків, кристалічних порід, кам’янисто-щебенисті ґрунти, еродовані схили та осипища (у складі агломеративних угруповань і петрофітно-степових фітоценозів. Угруповання порядку Alysso-Sedetalia (кл. Sedo-Scleranthetea). Ксерофіт. Петрофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Напівкущ 40–100 см заввишки зі стрижневою кореневою системою. Стебла здерев’янілі на значній висоті, вкриті темнокоричневою корою, яка відшаровується. Річні пагони тонкі, опушені притиснутими двороздільними волосками. Листки непарнопірчасті, 3–7 см завдовжки, з 5–8 парами від довгасто-еліптичних до вузько лінійних листочків. Суцвіття головчаста густа багатоквіткова китиця 2–4 см завдовжки, чашечка трубчаста з лінійно–шилоподібними зубцями, густо опушена білими волосками з домішкою чорних, квітки червоно-фіолетові. Боби довгасті, притиснуто біловолосисті з домішкою дрібних чорних волосків. Цвіте у травні–липні, плодоносить у червні–серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється на території ПЗ «Єланецький Степ», низки ботанічних заказників та пам’яток природи. Необхідно розширити мережу заповідних об’єктів, вирощувати в ботанічних садах, здійснювати моніторинг популяцій. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростань (формування кар’єрів, терасування та заліснення схилів).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в Криворізькому ботанічному саду НАН України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне, ґрунтозахисне, медоносне, кормове.

Джерело: Основні джерела інформації. Воронова, 2005; Дубовик, Крицкая, 1977; Клоков, 1953; Крицкая, Новосад, 2001.