УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Береза дніпровська Betula borysthenica Klokov

Береза дніпровська (Betula borysthenica Klokov) Карта поширення Береза дніпровська в Україні

Таксономічна належність: Родина Березові — Betulaceae.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Причорноморсько-заволзький псамофільнодолинний неоендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні: Степова зона східної Європи. В Україні: пониззя Пд. Бугу, Дніпра та по Сіверському Дінцю. Адм. регіонии: Пл, Лг, Мк, Хс, Зп.

Чисельність та структура популяцій: Популяція на Нижньодніпровських пісках займає близько 5000 га. На Нижньобузьких пісках у відомих раніше локалітетах знищена, але виявлена біля с. Галіциново. З околиць м. Запоріжжя та Кременчука відома за давніми зборами, але дані щодо сучасного поширення відсутні. Колки невеликі, мають витягнуту, рідше округлу форму, займають площу від (10) 50 до 1000 (2500) м2, а у подових зниженнях — кілька га. У типовій колці зростає від 10 до 120 (200) особин. Щільність 1200–1700 особин на 1 га.

Причини зміни чисельності: Створення штучних монокультурих насаджень сосни, затоплення знижень, засипання пісками, пожежі, рубки, пошкодження через заготівлю гілок та бруньок.

Умови місцезростання: Піщані тераси в долинах крупних річок, котловини видування, де формуються дернові середньопотужні підзолисті ґрунти, які на глибині 0,5–2 м підстилаються водонепроникним глинистим шаром. Витримує засипання піском. У зниженнях утворює невеликі колки, часто в комплексі з лучною, болотною або солончаковою рослиністю. Угруповання на Нижньодніпровських аренах відносяться до союзу Asparago tenuifolii-Quercion robori кл. Salicetea purpurea. Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Фанерофіт. Листопадне дерево до 10 м заввишки або кущ. Кора на стовбурі та старих гілках біла, на молодих гілках червонуватобура зі смолистими бородавочками. Листки цупкі, шкірясті, яйцеподібно-ромбічні, на коротко опушених або майже оголених черешках. Квітки різностатеві, зібрані у сережки. Плід яйцеподібний горішок, опушений біля верхівки, з плівчастими крильцями. Цвіте у квітні–травні. Плодоносить у серпні. Розмножується насінням та вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку рослин, угруповання занесені до «Зеленої книги України». Охороняється у Чорноморському БЗ, низці заказників та РЛП. Необхідний моніторинг стану популяцій, репатріація, створення об’єктів ПЗФ на Козачо-Лагерній та Виноградівській аренах. Заборонено суцільні рубки, зміну гідрологічного режиму, надмірне випасання та організацію рекреаційних пунктів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у ботанічних садах півдня України та паркових і вуличних насадженнях нижнього Придніпров’я.

Господарське та комерційне значення: Озеленення, лікарське, протиерозійне, ценозоформуюче.

Джерело: Бойко, Бойко, Лічінкіна та ін., 2005; Гринь, 1954; Екофлора України, 2004; Зеленая книга Украинской ССР, 1987; Пачоский, 1915; Уманец 1999; Ума- нець, Соломаха, 1999; Флора восточной Европы, 2004; Флора УРСР, 1936; ЧКУ, 1996.

Можливо, вас зацікавлять ще такі рослини: