УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Волошка перлиста Centaurea margaritacea Ten.

Волошка перлиста (Centaurea margaritacea Ten.) Карта поширення Волошка перлиста в Україні

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Сompositae).

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Вузьколокальний вид, представник зникаючого комплексу нижньобузьких пісків.

Ареал виду та його поширення в Україні: Нижнє Побужжя. Зараз повністю зник на р. Пд. Буг біля с. Петрове-Солониха Миколаївського р-ну (locus classicus). Єдиний на сьогодні локалітет виявлений на лівому березі р. Інгул в околицях c. Мішкове-Погорілове Жовтневого р-ну Миколаївської обл. Адм. регіон: Мк.

Чисельність та структура популяцій: Популяції займають площу 5–7 га, їх просторова структура компактно-дифузного типу, чисельність нестабільна, 4–5 тис. генеративних особин. У віковому спектрі переважають особини генеративної фази. Насіннєве поновлення задовільне.

Причини зміни чисельності: Ізольованість популяцій, мала екологічна пластичність. Забудова, розорювання і заліснення піщаних арен та галявин, надмірне випасання та рекреація.

Умови місцезростання: Відкриті (прирічкові) піски у заплавах рр. Пд. Буг та Інгул. Угруповання кл. Festucetea vaginatae. Ксерофіт. Псамофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Дворічник або озимий однорічник 40–120 см заввишки. Стебла прямостоячі, від середини дуже розгалужені, як і листки густо-павутинисто опушені. Листки пірчасторозсічені на вузьколінійні сегменти. Обгортки кошиків кулясті, до 20 мм завдовжки, золотисті від однокольорових шовковисто-кремових придатків їх листочків. Зовнішні лійкоподібні квітки кремові, внутрішні трубчасті — майже білі. Сім’янки світло-бурі. Цвіте у червні–липні. Плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку, Червоного списку МСОП. У 2005 р. Миколаївської обласною радою затверджено «План дій зі збереження перлистих волошок на Миколаївщині». Охороняється у заказнику місцевого значення «МішковоПогорілове». Необхідні моніторинг популяцій, відновлення втрачених та покращення існуючих популяцій, створення первинних культур для наступного переселення їх у природня місцезростання. Заборонено забудову оселищ виду, створення штучних лісових насаджень на вілкритих ділянках, де збереглися життєздатні популяції виду, збирання рослин.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, ґрунтозахисне.

Джерело: Деркач, 2005, 2006; Клоков, 1935; Ильин, 1927; Крицька, Деркач, 1991; Мосякін, 1999; Флора ев- ропейской части СССР; 1994; Флора УРСР, 1965; ЧКУ, 1996; Walter, Gillet, 1998.