Таксономічна належність: Родина Гвоздичні — Caryophyllaceae.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Вузький регіональний ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні: Кримські гори. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Загальна чисельність сягає кількох мільйонів особин. В оптимальних умовах (Нікітська яйла) співвідношення прегенеративних і генеративних особин 4:1.

Причини зміни чисельності: Штучне залісення яйл, збирання та викопування рослин на продаж.

Умови місцезростання: Яйлинські та прияйлинські ландшафти, кам’янисті схили Головного пасма Кримських гір з угрупованнями кл. Festuco-Brometea, порядку Festucetalia valesiacae, союзів Carici humilis-Androsacion та Adonidi-Stipion tirsae. Мезоксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Багаторічний біло-повстисто опушений літньо-зимовозелений напівкущик 10–30 см заввишки. Стебла численні прямостоячі або висхідні, формують куртини. Листки видовжено-ланцетні, до 0,5 см завширшки і 3–5 см завдовжки. Суцвіття розвилина, квіти білі, 2–2,5 см. Цвіте у травні–липні. Плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється в Кримському, Ялтинському гірсько-лісовому та Карадазькому ПЗ. Заборонено розорювання гірських степів, їх штучне заліснення, заготівлю та продаж рослин.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в Національному ботанічному саді ім. М.М. Гришка, Донецькому, Криворізькому ботанічних садах НАН України, Нікітському ботанічному саду — ННЦ УААН та ін.

Господарське та комерційне значення: Протиерозійне, ґрунтотвірне, декоративне.