УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Роговик Біберштейна Cerastium biebersteinii DC.

Роговик Біберштейна (Cerastium biebersteinii DC.) Карта поширення Роговик Біберштейна в Україні

Таксономічна належність: Родина Гвоздичні — Caryophyllaceae.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Вузький регіональний ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні: Кримські гори. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Загальна чисельність сягає кількох мільйонів особин. В оптимальних умовах (Нікітська яйла) співвідношення прегенеративних і генеративних особин 4:1.

Причини зміни чисельності: Штучне залісення яйл, збирання та викопування рослин на продаж.

Умови місцезростання: Яйлинські та прияйлинські ландшафти, кам’янисті схили Головного пасма Кримських гір з угрупованнями кл. Festuco-Brometea, порядку Festucetalia valesiacae, союзів Carici humilis-Androsacion та Adonidi-Stipion tirsae. Мезоксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Багаторічний біло-повстисто опушений літньо-зимовозелений напівкущик 10–30 см заввишки. Стебла численні прямостоячі або висхідні, формують куртини. Листки видовжено-ланцетні, до 0,5 см завширшки і 3–5 см завдовжки. Суцвіття розвилина, квіти білі, 2–2,5 см. Цвіте у травні–липні. Плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється в Кримському, Ялтинському гірсько-лісовому та Карадазькому ПЗ. Заборонено розорювання гірських степів, їх штучне заліснення, заготівлю та продаж рослин.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в Національному ботанічному саді ім. М.М. Гришка, Донецькому, Криворізькому ботанічних садах НАН України, Нікітському ботанічному саду — ННЦ УААН та ін.

Господарське та комерційне значення: Протиерозійне, ґрунтотвірне, декоративне.

Джерело: Голубев, 1996; Екофлора України, 2002; Косых, Го- лубев, 1983; ЧКУ, 1996.