УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Катран морський Crambe maritima L. (C. pontica Stev. ex Rupr., nom. nud.)

Катран морський (Crambe maritima L. (C. pontica Stev. ex Rupr., nom. nud.)) Карта поширення Катран морський в Україні

Таксономічна належність: Родина Капустяні (Хрестоцвіті) — Brassicaceae (Cruciferae).

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Європейсько-середземноморський літоральний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пн.-Зх., Атлантична, Центральна, Сх. (пд.) Європа; Пд.-Зх. Азія (Росія, Грузія); Пн. Африка. В Україні — Причорномор’я, Приазов’я. Адм. регіони: Дц, Од, Хс, Зп, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Рослини частіше трапляються як невеликими групами, так і поодинці, чисельність та структура популяцій вивчені недостатньо.

Причини зміни чисельності: Антропогенні: інтенсивна трансформація екотопів внаслідок господарської діяльності, сильне і поступово зростаюче рекреаційне навантаження, активна забудова літоральної смуги по всьому ареалу виду, збирання рослин для букетів та харчових цілей; природні: стенотопність та низька конкурентна спроможність виду, недостатнє природне відновлення.

Умови місцезростання: Літоральні піски й черепашники з різкою зміною зволоження. Угруповання кл. Cakiletea maritimae та Ammophiletea. Геліофіт. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Напіврозеткова багаторічна трав´яна рослина (0,3)0,5–0,6 (0,8) м заввишки. Стебло товсте, прямостояче, дуже галузисте, голе із сизою поволокою. Листки великі, голі, м’ясисті; розеткові — довгочерешкові, в обрисі від яйцеподібних до довгастих, 4–5-лопатеві, із нерівномірнозубчастим хвилястим краєм; стеблові (верхні) — ланцетні. Квітки зібрані в складну розлогу китицю (плейоботрій); пелюстки білі, 7–9 мм завдовжки. Плід нерозкривний двочленний стручечок; верхній членик круглястий, горбисто-зморшкуватий або майже гладенький, м’ясистий, 7–9 мм завдовжки. Цвіте у квітні–травні (червні). Плодоносить у червні–вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Чорноморському БЗ, Ялтинському гірсько-лісовому, Карадазькому ПЗ та в Азово-Сиваському НПП. Рекомендується дослідити стан популяцій та реінтродукувати в природні екотопи. Заборонено забудову прибережних територій, забір піску та гальки, організацію місць рекреації, збирання рослин.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують у Криворізькому та Донецькому ботанічних садах НАН України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, кормове, їстівне, ґрунтотвірне.

Джерело: Дубовик, 1995; Опред. высш. раст. Крыма, 1972; Определитель высш. раст. Украины, 1987; Флора европ. части СССР, 1979; Халилов, 1991, 1993; Atlas Florae Europaeae, 1996; Flora Europaea, 1993.