УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Катран мітрідатський Crambe mitridatis Juz. (C. koktebelica auct. non (Junge) N. Busch)

Катран мітрідатський (Crambe mitridatis Juz. (C. koktebelica auct. non (Junge) N. Busch)) Карта поширення Катран мітрідатський в Україні

Таксономічна належність: Родина Капустяні (Хрестоцвіті) — Brassicaceae (Cruciferae).

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Рідкісний ендемічний вид з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Передкавказзя, Нижня Волга. В Україні у Криму: Тарханкутський (ур. Джангуль) та Керченський (узбережжя моря від п-ова Казантип до Чокрацького озера; г. Опук) п-ови. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції нечисленні, розміри до кількох сот м2. Рослини ростуть поодинці або групами по 20–30 особин. Найбільша їх щільність на м. Казантип та в ур. Джангуль. Більш чи менш стабільна чисельність особин спостерігається у важкодоступних місцях (кам’янисті розщелини), а на узбережжі — різко зменшується.

Причини зміни чисельності: Антропогенні зміни: рекреаційне навантаження, руйнування екотопів внаслідок випасання, зривання рослин на букети, викопування; та природні чинники: низька конкурентна здатність, вузька еколого-ценотична амплітуда виду, недостатнє природне відновлення.

Умови місцезростання: Приморські вапнякові скелі та вапняковомергелисті урвища. Геліофіт. Cубксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Напіврозетковий монокарпік (переважно дворічний) до 2,5 м заввишки. Стебло прямостояче, майже від основи галузисте, внизу розсіяно опушене простими волосками. Листки розеткові, зверху шкірясті, трохи блискучі, черешкові, ліроподібнопірчасті, по краю нерівномірно- і нерівновеликозубчасті, зубчики відтягнуті, дещо хрящуваті. Квітки білі, зібрані в складну розлогу китицю (плейоботрій). Плід — нерозкривний двочленний стручечок з гоструватим до обох кінців і виразно ребристим верхнім члеником, діаметром 2–3,5 мм. Цвіте у квітні– травні. Плодоносить у червні–вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється в Казантипському та Опукському ПЗ. Рекоменується створити заповідник на п-ві Тарханкут, моніторинг стану популяцій, культивування у ботанічних садах та реінтродукція в природні екотопи. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростання, облаштування місць рекреації.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, їстівне, лікарське.

Джерело: Голубев, 1996; Екофлора України, 2007; Ново- сад, 1992; Юзепчук, 1951; ЧКУ, 1996; Atlas Florae Europaeae, 1996; Ball, 1993