УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Глід Пояркової Crataegus pojarkovae Kossych

Глід Пояркової (Crataegus pojarkovae Kossych) Карта поширення Глід Пояркової в Україні

Таксономічна належність: Родина Розові — Rosaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Локальний ендемічний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Кримський ендемік. Зрідка зростає в сх. частині Гірського Криму — на масиві Кара-Даг. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Існує одна популяція на Карадазькому масиві, що охоплює пд. та пд.-сх. схили хребта СюрюКая, сх. і пд.-сх. схили г. Святої, пн. та пн.-сх. схили хребтів Магнітний та Кок-Кая, Андезитова сопка. Окремі дерева зростають за межами масиву: мис Крабій, Баракольська долина, хребет Узун-Сирт. Рослини зростають окремими екземплярами або невеликими групами особин. У 2002 році популяція виду нараховувала 469 дерев, з яких 64 вже загинули, а 244 (52%) знаходяться в задовільному стані, решта — пошкоджені. Щороку гине від 0,5 до 10% екземплярів від чисельності популяції.

Причини зміни чисельності: До створення заповідника основною причиною скорочення популяції було антропогенне навантаження (випасання, рубки, збирання плодів). Зараз основними причинами загибелі дерев залишаються: ентомошкідники крони та фітопатогенні гриби (70% зафіксованих випадків), зсуви ґрунту (22%), а також пожежі (5%), посуха (3%). Суттєвої шкоди популяції завдають мишоподібні гризуни, які харчуються насінням. Нормалізації структури популяції перешкоджає низький рівень поновлення рослин.

Умови місцезростання: Зростає на сухих еродованих кам’янистих схилах, узліссях та в шиблякових угрупованнях (на висоті 50–300 м н. р. м.). Угруповання кл. Rhamno-Prunetea. Мезоксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Фанерофіт. Деревце або кущ 3–6 м заввишки. Листки чергові, 3–5-лопатеві, сріблясті від густого опушення. Квітки білі, зібрані у щиток. Плід жовтий, округлий або грушоподібний (до 25 мм завдовжки), з 3–5 кісточками, їстівний. Цвіте у червні, плодоносить у вересні. Розмножується вегетативно і насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Червоного списку МСОП та Європейського червоного списку. Охороняють у Карадазькому ПЗ, де з 1999 р. проводиться моніторинг популяції. Рекомендується ввести у культуру як декоративну та плодову рослину. Слід контролювати стан популяцій. Заборонено вирубування, збирання, випали та інші порушення умов місцезростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Нікітському ботанічному саду — ННЦ УААН.

Господарське та комерційне значення: Харчове, вітаміноносне (плоди багаті на аскорбінову кислоту та інші вітаміни), медоносне, лікарське, декоративне, протиерозійне.

Джерело: Редкие растения и животные Крыма. Справочник, 1988; Каталог редких, исчезающих и уничтожаемых растений флоры Крыма, рекомендуемых для запо- ведной охраны, 1975; Косых, 1964, 1965; Красная книга СССР, 1984; Летухова, 2001; Летухо