УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Короткопера риба-присосок двоплямиста Diplecogaster bimaculatus (Bonnaterre, 1788)

Короткопера риба-присосок двоплямиста (Diplecogaster bimaculatus (Bonnaterre, 1788)) Карта поширення Короткопера риба-присосок двоплямиста в Україні

Таксономічна належність: Клас — Променепері риби (Actinopterygii), ряд — Присоскопероподібні (Gobiesociformes), родина — Присоскоперові (Gobiesocidae).Один з 3 видів роду, єдиний вид роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні: Прибережні атлантичні води навколо Європи (від Балтійського до Середземного моря), а також по периметру Чорного моря. В Україні відзначена в прибережжі Чорного моря вздовж берегів Кримського п-ва та в пн.-зх. його частині (о. Зміїний).

Чисельність і причини її зміни: Мала. Причини зміни чисельності не встановлені.

Особливості біології та наукове значення: Живе у частинах моря з солонiстю води 16–19‰, не поширючись в опрiсненi дiлянки. Мешкає дуже близько до берега, майже до урізу води. Тримається в смузі прибою на твердих, зазвичай кам’янистих ґрунтах на глибині до 30 м, інодi виходить на глибину до 100 м. Міграції незначні: у травні–червні найближче до берега, восени далі; у сере дині жовтня — до Філофорного поля Зернова. Плідники завдовжки 2,5–3,4 см. Плодючість менша за 200 ікринок. Розмноження відбувається поблизу берега в місцях з малою глибиною, кам’янистими розсипами, на черепашниковому і піщаному ґрунті, у квітні–серпні. Нерестовим субстратом служать гладкі камені і поверхня черепашок, обернені до ґрунту. На них самки порціями відкладають ікру, яку запліднює і охороняє самець. На одну черепашку розміром 6–7 см припадає до 194 ікринок (не від однієї самки). У кінці вересня мальки досягають довжини 9,5 мм, переходять від пелагічного до придонного способу життя і стають подібними до дорослих особин.

Морфологічні ознаки: Тіло довгасте, помірної висоти, дещо розширене у боки. Хвостове стебло дуже коротке, стиснене з боків. Голова притиснута зверху, широка. Рило за формою на зразок качиного дзьоба. Біля передніх носових отворів по 1 довгому виросту, задні носові отвори у вигляді коротких трубочок. Рот помірної величини. Зуби дрібні, спереду зібрані пучком, з боків більші, в 1 ряд. Найбільша довжина тіла 4–5 см. Забарвлення кармінове або пурпурно-червоне, іноді коричневе або зеленувате, темне на спинній частині і світле на черевній. Між очима 2–3 жовті з темною облямівкою смужки; на потилиці 2 овальних плями, оточені двома світлішими кільцями.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Не здійснювалися.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Промислового значення не має.

Джерело: Виноградов,1949, 1961; Виноградов, Ткачева, 1950; Смирнов, 1959; Световидов, 1964; Дука, 1971; Ка- талог коллекций…, 2003; Мовчан, 2006; Автор: А.І. Смірнов Малюнок: І.В. Маханьков

Можливо, вас зацікавлять ще такі тварини: