УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Вусач земляний Мокржецького Dorcadion mokrzheckii (Jacobson, 1902)

Вусач земляний Мокржецького (Dorcadion mokrzheckii (Jacobson, 1902)) Карта поширення Вусач земляний Мокржецького в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Твердокрилі (Coleoptera), родина — Жуки-вусачі (Cerambycidae). Один з 360 видів роду; один з 17 видів у фауні України.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні: Локальний ендемік Криму (Керченський п-ів).

Чисельність і причини її зміни: Дуже рідкісний вид. Відомий з трьох локалітетів Керченського п-ва за поодинокими знахідками.

Причини зміни чисельності: зникнення виду можливе при повному руйнуванні цілинних степових біотопів (розорювання залишків цілинних ділянок, значний антропогенний прес).

Особливості біології та наукове значення: Генерація дворічна. Дорослі жуки зустрічаються у квітні (частіше в середині місяця) на відносно супіщаному ґрунті. Населяє добре розігріті сонцем ділянки, з розрідженим травостоєм степового типу (на поверхні ґрунту). Незорані осередки: цілинний степ, байраки, гірські схили. Личинки живляться листям диких злакових, їх коренями.

Морфологічні ознаки: 11–14,5 мм. Надкрила в густих волосках з чіткими спинною та плечовою смугами, без помітних крапок. Зовнішня спинна смуга вужча за плечову але не за шовну смугу.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Спеціальні заходи охорони не здійснювались. В місцях реєстрації виду доцільно створювати заказники. В комплексі з іншими безхребетними охороняється в Опукському заповіднику (Крим, Керченський п-ів).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Не проводилось.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Плавильщиков, 1958; Определитель насекомых европейской части СССР., 1965. Автор: О.В. Пучков Фото: В.Г. Радченко