УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Колючконос Сібторпа Echinophora sibthorpiana Guss. (E. tenuifolia L. subsp. sibthorpiana (Guss.) Tutin)

Колючконос Сібторпа (Echinophora sibthorpiana Guss. (E. tenuifolia L. subsp. sibthorpiana (Guss.) Tutin)) Карта поширення Колючконос Сібторпа в Україні

Таксономічна належність: Родина Селерові (Зонтичні) — Apiaceae (Umbelliferae).

Природоохоронний статус виду: Зниклий в природі.

Наукове значення: Давньосередземноморський релікт на пн. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Загальний ареал сх.-середземноморськопередньоазійський: Румунія, Болгарія, Греція, Мала Азія, Закавказзя (Вірменія, Азербайджан, Грузія), Сирія, Іран, Туркменістан, Узбекистан, Таджикистан, Афганістан. У Зх. Середземномор'ї заміщується вікарним E. tenuifolia L. Єдине місце знаходження в Україні — берег Чорного моря в Зеленій бухті (смт. Новий Світ). Посилання на КараДаг помилкові (в YALT є зразок з гербарію Карадазької наукової станції з підписом «Новий Світ»). Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Єдина популяція чисельністю біля 100 особин займала площу 0,005 га. Віковий спектр: ювенільних рослин 27%, іматурних 39%, генеративних 34%.

Причини зміни чисельності: Популяцію знищено під час будівництва набережної смт. Новий Світ у 1975 р. Останні особини зникли у 1978 р. по завершенні робіт.

Умови місцезростання: Середній та далекий берегові вали на морському пляжі з гальки і піску, а також приморський земельний кліф. Вид зростав у флористичному комплексі із псамофітів, галофітів та рудералів, у т. ч. Elytrigia nodosa, Eryngium maritimum, Glaucium flavum, Hordeum murinum, Leymus sabulosus, Xanthium spp. та ін. Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багато- або дворічна монокарпічна трав’яна рослина, що утворює сильно розгалужену сферичну надземну частину 20–50 см заввишки. Коріння стрижневе, 4–5 мм завтовшки. Прикореневі листки, 25–30 см завдовжки і до 15–20 см завширшки, двічі-тричі пірчасторозсічені на зубчасті яйцеподібні та ланцетні долі. Суцвіття — складний зонтик (1–1,5 см) з 2–5 променями, зонтички 0,5–0,7 см. В кожному зонтичку 10–12 квіток різної структури: 5 чоловічих квіток складають зовнішнє коло, 5 стерильних безпосередньо оточують одну центральну жіночу або двостатеву квітку. Пелюстки жовті, до 1 мм. Листочків обгортки та обгорточки 5, ланцетних, останні при плодах стають майже колючими. Вся рослина вкрита коротким м’яким білуватим волоссям. Цвіте в липні–серпні. Плодоносить у вересні–жовтні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: У випадку знаходження виду можлива репатріація в ботанічний заказник «Новий Світ». Заборонено порушення умов його зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Лікарське, харчове.

Джерело: Вульф, 1953; Ена, 1994, 1997; Корженевский, Ена Ан.В., Костин, 1999; Косых, Голубев, 1983.