УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Ситняг карніолійський Eleocharis carniolica W.D.J.Koch

Ситняг карніолійський (Eleocharis carniolica W.D.J.Koch) Карта поширення Ситняг карніолійський в Україні

Таксономічна належність: Родина Осокові (Смикавцеві) — Cyperaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Реліктовий вид на східній межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Євросередземноморський вид, диз’юнктивно поширений на південному сході Середньої Європи і Середземномор’ї (Італія, Балканський п-ів). В Україні спорадично трапляється на Закарпатській низовині, рідко в Прикарпатті, Розточчі-Опіллі та Правобережному Поліссі. Адм. регіони: Жт, Кв, Лв, Ів, Зк.

Чисельність та структура популяцій: Представлений у заплавних комплексах Закарпатської рівнини (долини рік Іршава, Боржава, Латориця та ін.), де стан популяцій задовільний. Популяції нормального типу зі значною чисельністю особин від кількох сотень до кількох тисяч. В інших областях потребує підтвердження наявності та вивчення стану популяцій.

Причини зміни чисельності: Вид з вузькою еколого-ценотичною амплітудою, що лімітована як природними (зміна гідрологічних і фітоценотичних умов), так і антропогенними (випасання худоби, витоптування) чинниками.

Умови місцезростання: Росте в умовах надмірного зволоження на заболочених луках, торфовищах, долинах річок в угрупованнях союзів Magnocaricion elatae та Molinion. Гiгрофiт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемiкриптофiт. Багаторічна трав’яна рослина з укороченим неповзучим кореневищем. Стебла сизо-зелені, численні, 10–40 см заввишки, висхідні, полягають і при основі колоска вкорінюються. Верхівкові суцвіття (колоски) 0,7–1,2 см завдовжки, зеленкуваті, вузькі, часто проліферуючі: у пазухах їхніх нижніх квіткових лусок розвиваються вкорочені стебла без колосків або з рудиментарними чи з більш-менш розвиненими колосками. Квіткові луски оливковозеленкуваті. Щетинок оцвітини 5–7, довших від плоду. Приймочок 2. Плоди горішки, блискучі, сплющені, обернено-яйцеподібні, 1–1,2 мм завдовжки. Стилоподій вузько трикутний. Цвіте в червні–липні. Плодоносить у серпні–вересні. Розмножується насінням і вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Карпатському БЗ та НПП «Гуцульщина». Необхідно контролювати стан популяцій. Заборонено зміну гідрологічного режиму, надмірне випасання худоби.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Ґрунтотвірне, протиерозійне.

Джерело: Данылык, 1995; Егорова, 1981, 2001; Определи- тель высших растений Украины, 1987; Флора УРСР, 1940.