Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Гризуни (Rodentia), родина — Хом’якові (Cricetidae). Один з 5-ти видів роду, єдиний вид роду у фауні України.
Природоохоронний статус виду: Зникаючий.
Ареал виду та його поширення в Україні: За межами України вид зустрічається у степах від Побужжя до Поволжя, Зауралля і Казахстану, у горах і передгір’ях Середньої Азії. Наразі зх. сегмент ареалу суттєво скорочується і відносно потужні популяції збереглися у Степовому Криму і Придінців’ї.
Чисельність і причини її зміни: Загальна чисельність в Україні не більша 2–3 тис. особин. Протягом останніх десятиріч відбувається суттєве скорочення ареалу і чисельності виду. Причини змiни чисельностi: руйнація степових ценозів і надмірний випас худоби, засадження степів плантаціями сосни, фрагментація популяцій.
Особливості біології та наукове значення: Типово степовий вид, приурочений до цілинних ділянок різнотравно-злакових і псамофітних степів, інколи заселяє агроценози. Існує багаторічна просторова динаміка популяцій завдяки постійному переміщенню колоній. Активність цілодобова, найбільша вранці; взимку і в літню посуху активність знижена. Живиться переважно рослинною їжею, як підземними, так і надземними частинами рослин; характерне запасання корму. Період гону і термін вагітності приуроченні до середини літа. Самка плодить 2–3 рази на рік по 2–5 малят. Живуть 2–3 роки. Вид є індикатором мало порушених ділянок псамофітного степу. Утримується як лабораторна тварина для генетичних досліджень.
Морфологічні ознаки: Розміри малі, довжина тіла до 150 мм. Очі маленькі, вушниця відсутня, є лише складка шкіри біля слухового отвору, хвіст короткий, його довжина менша за довжину задньої лапки. Ступня і пальці з крайовою оторочкою, підошви голі. Різці білі, виступають вперед і відокремлені губами від ротової порожнини. Забарвлення спини від світлопалевого до буровато-сірого з виразним потемнінням верху голови.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Вид дотепер не мав охоронного статусу, за МСОП має категорію LC. Охороняється на заповідних територіях Луганщини («Шарів кут», «Трьохізбенський степ»). Досить звичайний в Криму. Ефективна охорона в континентальній Україні може бути досягнута лише при збільшенні кількості й площі заповідних ділянок псамофітного степу.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Тварини легко приручаються; утримання і розведення в умовах віварію нескладне.
Господарське та комерційне значення: Не має.
