УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Коручка ельбська (коручка пізньоквітуча) Epipactis albensis Nováková et Rydlo

Коручка ельбська (коручка пізньоквітуча) (Epipactis albensis Nováková et Rydlo) Карта поширення Коручка ельбська (коручка пізньоквітуча) в Україні

Таксономічна належність: Родина Зозулинцеві (Орхідні) — Orchidaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Європейський вид на пд.-сх. межі диз’юнктивного ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Центральна Європа: Чехія, Німеччина (зх. межа ареалу), Польща (пн.-сх. межа), Зх. Словаччина. В Україні — на Закарпатті. Адм. регіон: Зк.

Чисельність та структура популяцій: Вперше виявлено в 1997 р., зараз відомо дев’ять локалітетів: п’ять — у заплаві р. Боржава між с. Великі Береги, Шаланки та Квасово; три — у заплаві р. Латориця біля сc. Малі Гаївці та Чомонин, один — у заплаві р. Уж, у межах м. Ужгород). Локальні популяції від кількох до 100–200 особин, щільністю 1–3 особини на 100–150 м2. Чисельніші популяції приурочені до старовікових (>120 років) деревостанів. Кількість особин у локалітеті може значно змінюватися залежно від вегетаційного періоду та гідрологічного режиму річки (тривалості та інтенсивності повеней).

Причини зміни чисельності: Рідкість екотопів відповідного типу, руйнування природних екотопів, зокрема, суцільне вирубування, осушення заплавних екосистем.

Умови місцезростання: Трапляється у низинних заплавних дубовоясеневих лісах у межах 100–140 м н.р.м. на лучно-буроземних і дерново-буроземних ґрунтах з різним ступенем оглеєння. Належить до складу асоціацій Fraxino pannonicaeUlmetum, Carici remotae-Fraxinetum, Fraxino pannonicae-Carpinetum, а інколи Fraxino angustifoliae-Alnetum glutinosae (союз Alnion incanae кл. Querco-Fagetea) та Salici-Populetum (кл. Salicetea purpureae). Гігромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина (3,5) 10–30 (45) см заввишки. Кореневище коротке. Стеблові листки яйцеподібно-ланцетні або ланцетні. Суцвіття 1,5–12,5 см завдовжки, складається, переважно, з 2–15 (інколи 20) квіток. Квіти біло-зеленуваті або жовтуватозеленуваті. Цвіте у липні–серпні, інколи до середини вересня, плодоносить у серпні-жовтні. Розмножується насінням і вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Додатку ІІ CITES. Охороняється в заповідному ур. «Боржава», пам’ятці природи загальнодержавного значення «Атак» та в орнітологічному заказнику загальнодержавного значення «Великодоброньський» загальною площею понад 2000 га (Закарпатська обл.). Проте більшість локалітетів є поза межами цих об’єктів. Потребує проведення відповідних охоронних заходів у всіх місцях наявності виду, пошуку нових оселищ, уточнення поширення виду в Україні. Доцільно культивувати у ботанічних садах, проводити моніторинг популяцій та пошуки нових оселищ. Заборонено збирання рослин, вирубування лісів, порушення умов гідрологічного режиму, осушення ділянок.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Bernacki, 2001; Procházka, Rydlo, Potůček, 1999.