Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

http://www.bythedozendogsledding.com/

Підсніжник Ельвеза Galanthus elwesii Hook.f. (G. maximus Velen., G. nivalis L. subsp. elwesii (Hook.f.) Gottl.-Tann.)

Підсніжник Ельвеза (Galanthus elwesii Hook.f. (G. maximus Velen., G. nivalis L. subsp. elwesii (Hook.f.) Gottl.-Tann.)) Карта поширення Підсніжник Ельвеза в Україні

Таксономічна належність: Родина Амарилісові — Amaryllidaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Диз’юнктивний вид на пн.-сх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Егейсько-балкансько-північнопричорноморський вид, від пн. і сх. о-вів Егейського моря, Малої Азії до Пн.-Зх. Причорномор’я. В Україні є два фрагменти — на пд. Бесарабської височини та в Причорноморській низовині. Адм. регіони: Од, Мк.

Чисельність та структура популяцій: Популяції лінійні, витягнуті вздовж берегів лиманів, долин балок, часто фрагментовані. Найвища щільність — у плакорних дубових лісах (160 особин на 1 м2), дещо менша — в байрачних лісах (65 особин на 1 м2) та чагарникових заростях (60–140 особин на 1 м2) і найнижча — у степових угрупованнях (40–50 особин на 1 м2). У лісових угрупованнях сформувались гомеостатичні популяції з повночленними спектрами, у степових — регресивні популяції з правосторонніми спектрами.

Причини зміни чисельності: Фрагментарність, ізольованість популяцій, рекреаційне навантаження, зривання квітів на букети та викопування цибулин.

Умови місцезростання: У дубових, байрачних в’язово-кленових лісах у складі весняної синузії трав’яного ярусу (союз Alno-Ulmion), по ярах та балках, вапнякових і степових схилах у складі деревно-чагарникових заростей (союз Prunion stepposae) та типчаково-ковилових степів (кл. Festuco-Brometeae). Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Ранньовесняний ефемероїд. Багаторічна трав’яна рослина 25–35 см заввишки. Цибулина із зовнішньою бурою та двома внутрішніми білими оболонками. Листки (2), сизуваті, з восковим нальотом, звужені біля верхівки, до 22 см завдовжки, до 2,8 см завширшки. Квітки поодинокі, звислі, 3,4–4 см завдовжки, білі; зовнішні листочки оцвітини обернено-яйцеподібні, внутрішні — видовжено-трапецієподібні, на верхівці виїмчасті, з 2 світло-зеленими плямами. Плід — яйцеподібна або кругла коробочка. Цвіте у лютому–березні. Плодоносить у квітні–травні. Розмножується цибулинами та насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Червоного списку МСОП. Охороняють у Староманзирському заказнику з та РЛП «Тилігульський лиман» (Одеська і Миколаївська обл.). Необхідно здійснювати моніторинг популяцій, ширше культивувати в ботанічних садах, розширити мережу заповідних територій. Заборонено збирання рослин, заготівля, продаж, знищення місць зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України та ботанічному саду Одеського державного університету.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.

Джерело: Баканова, 1970; Гейдеман, Николаева, 1973; Кожу- ра, 1972; Кожура, Шапошнiкова, 1969; Мельник, 1993; Мельник, 1994; Флора европейской части СССР, 1979; ЧКУ, 1996; Davis, 1999.