УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Дрік скіфський Genista scythica Pacz. (incl. G. verae Juz.)

Дрік скіфський (Genista scythica Pacz. (incl. G. verae Juz.)) Карта поширення Дрік скіфський в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пн.-причорноморсько-кримський ендемік. В Україні поширений у Степу від р. Інгулу до р. Грузський Єланчик, а також у Гірському Криму. Адм. регіони: Дц, Мк, Хс, Кр.

Чисельність та структура популяцій: У степовій зоні популяції локальні та малочисельні, з тенденцією до скорочення. Популяції в Донецькій обл. характеризуються нерідко двовершинними спектрами з максимумами на віргінільній та середньовіковій стадіях. У Криму досить поширений на кам’янистих місцях, іноді домінує разом з Genista albida, з яким утворює гібриди.

Причини зміни чисельності: Руйнування екотопів внаслідок видобування крейди і вапняку, надмірні пасовищні навантаження, терасування та заліснення схилів.

Умови місцезростання: Сухі бідні вапнякові відслонення та щебнисті ґрунти на вапняках. Елемент петрофітностепових та чагарничково-степових угрупованнях кл. Festuco-Brometea, HelianthemoThymetea та порядку Alysso-Sedetalia. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Розгалужений кущик 7–20 см заввишки; гілки короткоопушені, часто лежачі. Листки ланцетні, до 15 мм завдовжки, зісподу сріблясто-притиснуто опушені, зверху голі. Квітки блідо-жовті, зібрані у верхівкові негусті китиці. Біб близько 2 см завдовжки, трохи зігнутий, притисненоволосистий. Цвіте у травні — червні. Плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до регіонального списку в Донецькій області. Охороняють в Ялтинському гірсько-лісовому, Кримському ПЗ, у відділенні «Хомутовський степ» Українського степового ПЗ, у заказнику місцевого значення «Пристенське» (Донецька обл.) та ряді заказників Криму. Виявлення усіх місцезнаходжень виду в степовій зоні та організація їх охорони з встановленням заповідного та заказного режимів. Заборонено руйнування місць зростання, терасування та заліснення схилів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Криворізькому ботанічному саду НАН України.

Господарське та комерційне значення: Медоносне, протиерозійне.

Джерело: Вульф, 1960; Дидух, 1992; Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Определитель высших растений Украины, 1987; Остапко, 2001, 2005; Флора евро- пейской части СССР, 1987; Флора УРСР, 1954; ЧКУ, 1996.