УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Гудієра повзуча Goodyera repens (L.) R.Br. (Satyrium repens L.)

Гудієра повзуча (Goodyera repens (L.) R.Br. (Satyrium repens L.)) Карта поширення Гудієра повзуча в Україні

Таксономічна належність: Родина Зозулинцеві — Orchidaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Реліктовий вид, пов’язаний з лісовими формаціями темнохвойної тайги. Одна з небагатьох зимовозелених орхідей помірного поясу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Євразія від Фенноскандії до пд. частини Далекого Сходу, Сахаліну та Хоккайдо, окремі фрагменти відомі в Альпах, Балканах, Карпатах, Криму, Малій Азії, на Кавказі, у горах Ірану, Середньої Азії та Зх. Китаю, у Гімалаях, Кореї, Середній Японії та в Пн. Америці. В Україні — у Карпатах, Розточчі, на Поліссі, Поділлі (пн.-зх.), в Гірському Криму. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Чн, См, Лв, Ів, Тр, Зк, Чц, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції невеликі за розмірами, нечисельні — від кількох десятків до кількох сотень особин. У деяких популяціях на Поліссі наявні кілька тисяч особин. Щільність таких популяцій 20–30 особин на 1 м2.

Причини зміни чисельності: Вирубування хвойних лісів.

Умови місцезростання: Свіжі, кислі ґрунти. Ялинові ліси (порядок Vaccinio-Piceetalia), соснові ліси (порядок Pinetelia). В горах Криму росте в лісах кл. Erico-Pinetea. Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з шнуроподібним, розгалуженим, плагіотропним кореневищем. Корені додаткові, не численні, розміщені в підстилці і не сягають мінерального шару ґрунту. Стебло 6–25 см заввишки, виходить із середини розетки. Розеткові листки видовжено-яйцеподібні або еліптичні, 1,8–3,5 см завдовжки, 1–2 см завширшки. Стеблові листки дрібні, лінійновидовжені або ланцетні. Суцвіття — однобічний колос, 4–7(15) см завдовжки, складається з 10–20 (до 30) дрібних білих або кремово-білих запашних квіток. Цвіте в липні–серпні, плодоносить у вересні. Розмножується насінням і вегетативно. Напівсапрофіт, який при сильному затіненні може переходити до підземного способу життя та сапрофітного живлення. Рослина консортивно пов’язана з грибами Ceratobasidium cornigerum та Rhizoсtonia goodyera-repentis.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Додатку ІІ CITES. Охороняється в Карпатському БЗ, в ПЗ «Розточчя», Поліському, Ялтинському гірсько-лісовому, в Шацькому та «Деснянсько-Старогутському» НПП та інших заповідних об’єктах. Заборонено збирання рослин та зміни умов оселищ.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Баточенко, 2001; Лукаш, 2001а; Мельник, 1991; Мельник, 1993; Мельник, Савчук, 1999; Мельник, Савчук, Баточенко, 2001; Панченко, 2005; Родінка, Панченко, 1998; ЧКУ, 1996.