УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Оставник одеський (гімноспермій одеський) Gymnospermium odessanum (DC.) Takht. (Leontice altaica Pall. var. odessana DC., L. odessana (DC.) Fisch.)

Оставник одеський (гімноспермій одеський) (Gymnospermium odessanum (DC.) Takht. (Leontice altaica Pall. var. odessana DC., L. odessana (DC.) Fisch.)) Карта поширення Оставник одеський (гімноспермій одеський) в Україні

Таксономічна належність: Родина Барбарисові — Berberidaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Палеоендемік. Реліктовий вид з давньосередземними генезисними зв’язками.

Ареал виду та його поширення в Україні: Добруджа, Молдова, Причорномор’я. В Україні — Пн.-Зх. Причорномор’я. Адм. регіони: Од, Мк, Хс.

Чисельність та структура популяцій: Відомо близько 20 місць зростання. Популяції локальні, переважно з дифузною просторовою структурою. Щільність популяцій здебільшого висока (кілька десятків особин на 1 м2). За віковим спектром популяції нормального типу, повночленні. Віталітетний тип більшості популяцій рівноважний. Чисельність популяцій зменшується.

Причини зміни чисельності: Обмеженість і фрагментарність ареалу, ізольованість популяцій, невідповідність гірськолісової природи виду сучасним умовам степу, вузька екологічна пластичність, руйнування екотопів виду.

Умови місцезростання: Вапнякові, лесово-вапнякові й гранітні схили, яри та балки (у трав’яному ярусі степових, деревно-чагарникових угруповань, наскельних (кл. Rhamno-Prunetea та Urtico-Sambucetea) і байрачних лісів, де інколи виступає як співдомінант), фітоценози чагарникових степів (Caraganeta fruticis, Spireaeta crenatae), відкриті ділянки степових схилів (кл. Festuco-Brometea), суміжні з чагарниковими заростями, лісові галявини (кл. Trifolio-Geranietea). Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 5–20 см заввишки. Бульбокореневище досягає 50 мм в діаметрі. Стебел кілька, простих, прямостоячих. Листок розетки (прикореневий) одиничний довгочерешковий, трійчасторозсічений на пальчасторозсічені довгасті сегменти другого порядку. Стебловий листок один, подібний до прикореневого, з двома прилистками, короткочерешковий. Квітки світложовті, зібрані у верхівкову китицю. Плід куляста коробочка. Цвіте в березні–квітні, плодоносить у квітні — на початку травня. Розмножується насінням та бульбокореневищами.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Червоного списку МСОП. Охороняється в РЛП «Гранітно-степове Побужжя», та заказниках. Доцільно виявити всі існуючі популяції виду, здійснювати їх моніторинг, розширити мережу об’єктів ПЗФ. Заборонено збирання рослин, руйнування місць зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у ботанічних садах: Національному ім. М.М. Гришка НАН України, Одеського та Херсонського університетів.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Бойко, 1988; Бородина, 1965; Гусляков, Дятлов, Ру- жицкая, 1984; Крицкая, Новосад, 2001; Литвиненко, 1986; Мосякін, 1999; Флора УРСР, 1953; ЧКУ, 1996.