УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Підковка чубата (гіпокрепіс чубатий) Hippocrepis comosa L.

Підковка чубата (гіпокрепіс чубатий) (Hippocrepis comosa L.) Карта поширення Підковка чубата (гіпокрепіс чубатий) в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Західноєвропейський вид з диз’юнктивним ареалом. В Україні на пн.-сх. межі поширення.

Ареал виду та його поширення в Україні: Вид поширений у Центральній і Атлантичній Європі, на Апеннінському та Балканському п-вах, у Пд. Карпатах. В Україні — на Опіллі та в Гірському Криму. Адм. регіони: Тр, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Відомо дві віддалені популяції. В Опіллі вид трапляється у вигляді невеликих локалітетів, які займають площу у кілька гектарів. У межах локалітета щільність досить висока на оголених виходах крейди, де є співдомінантом. У Гірському Криму (Байдарська долина, с. Широке) є дуже рідкісним і зростає у вигляді поодиноких куртин.

Причини зміни чисельності: Досить стенотопна еколого-ценотична амплітуда, обмежена як природними факторами (відслонення крейди, характер експозиції схилів) так і дією антропогенних чинників, процесами заліснення чи задерніння.

Умови місцезростання: Опільський ексклав локалізований біля смт. Бережани, диференційований на кілька локалітетів, приурочених до крейдяних виходів і лучно-степових ділянок центральноєвропейського типу (союз Cirsio-Brachypodion pinnati) з домінуванням осоки низької (Carex humilis) на дерново-карбонатних ґрунтах і виходах крейди. У Криму відмічений у складі високоялівцевих рідколісь (союз JasminoJuniperion excelsae). Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 10–20 см заввишки. Стебла численні, лежачі або висхідні. Корінь стрижневий. Листки до 5–7 см завдовжки, непарнопірчасті, з яйцеподібними чи овальними частками, довгочерешкові. Квітки жовті, у зонтикоподібних суцвіттях, квітконоси довші за листки. Біб дуже характерний — підковоподібно зігнутий з виїмками, голий. Цвіте у травні–липні. Плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у заказниках загальнодержавного значення «Голицький» (Тернопільська обл.) та «Чорна річка» (Байдарська долина). Необхідно контролювати стан популяцій, створити нові заказники в місцезнаходженнях виду, культивувати у ботанічних садах. Заборонено терасування та заліснення схилів, розробка кар’єрів для видобутку крейди.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, ценозоформуюче.

Джерело: Вульф, 1960; Определитель высших растений Крыма, 1972; Определитель высших растений Украины, 1987; Шеляг-Сосонко, Дидух, Молчанов, 1985; Флора Европейской части СССР, 1987; ЧКУ, 1996.