УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Вайда прибережна Isatis littoralis Steven ex DC.

Вайда прибережна (Isatis littoralis Steven ex DC.) Карта поширення Вайда прибережна в Україні

Таксономічна належність: Родина Капустяні (Хрестоцвіті) — Brassicaceae (Cruciferae).

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Причорноморський літоральний ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні: Сх. Європа (пд. частина). В Україні трапляється в Причорномор’ї та в Криму. Адм. регіони: Од, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні, деякі (в окол. Одеси), мабуть, зникли; рослини трапляються поодинці або нечисельними групами.

Причини зміни чисельності: Антропогенні: руйнування місць зростання внаслідок господарської діяльності, надмірне рекреаційне навантаження, активна забудова приморської смуги, зривання на букети; природні: стенотопність, понижена конкурентна спроможність виду, слабке плодоношення, відсутність вегетативного розмноження.

Умови місцезростання: Трапляється спорадично на приморських скелях, рухливих кам’янистих розсипах гірських порід, інколи по берегах річок. Угруповання кл. Thlaspietea rotundifolii. Субксерофіт, геліофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Трав’яний монокарпік (інколи перенуючий), 0,4–1 м заввишки. Стебло пряме, вгорі розгалужене, голе, сизе. Листки сизуваті; прикореневі — яйцеподібні, черешкові, цілокраї, стеблові — від довгастих до майже лінійних (верхні), стрілоподібно-стеблообгортні, з широкими тупими вушками, голі або з простими м’якими волосками по жилках. Квітки жовті, зібрані у складну (ді- або триботрій) волотеподібну китицю. Плід довгасто-клиноподібний нерозкривний стручечок, до основи дещо звужений, на верхівці притупленорозширений, виїмчастий, тонкопухнастий або голий, (13)18–20 мм завдовжки. Цвіте у травні–липні, плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється на території Карадазького ПЗ. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростання. Рекомендується культивувати у ботанічних садах і парках.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Медоносне, декоративне.

Джерело: Голубев, 1996; Голубев, Ена, Сазонов, 1999; Дидух, Шеляг-Сосонко, 1982; Екофлора України, 2007; Atlas Florae Europaeae, 1996; Flora Europaea, 1993.