УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Мерингія бузька Moehringia hypanica Grynj et Klokov

Мерингія бузька (Moehringia hypanica Grynj et Klokov) Карта поширення Мерингія бузька в Україні

Таксономічна належність: Родина Гвоздичні — Caryophyllaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Вузьколокальний пд.-бузький ендемічний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пд. відроги Придніпровської височини. Гранітно-степове Побужжя. Відомо п’ять локальних популяцій виду в каньйонах р. Пд. Буг (лівий берег в околицях м. Южноукраїнська, правий — околиці с. Богданівка) та р. Мертвовод (околиці сс. Актове, Петропавлівка та заповідне ур. «Лабіринт»). Адм. регіон: Мк.

Чисельність та структура популяцій: Популяції дрібні, для них характерна негативна динаміка та незначні показники чисельності особин (від 50 до 300). Особини прегенеративного періоду трапляються дуже рідко. Рослини досить вразливі і чутливо реагують на відхилення від норми градієнтів освітлення, зволоження та температурного режиму. В умовах надмірно посушливих років спостерігається масове відмирання окремих подушок при підвищеній інсоляції. Найбільш вразливими є особини на ранніх етапах онтогенетичного розвитку.

Причини зміни чисельності: Стенотопність виду, ізоляція популяцій, реліктова природа та генетичне старіння виду, ксерофітизація клімату, руйнування екотопів, надмірна рекреація (скелелазіння).

Умови місцезростання: Гранітні прямовисні скелі, карнизи та щілини переважно пн. експозиції, де створюються умови з затінення. Угруповання кл. Asplenietea trichomanis. Облігатний петрофіт. Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Напівкущик. Коренева система стрижнева. Річні пагони численні, галузисті, 5–15 см завдовжки, утворюють досить щільні тендітні дернинки або подушки 4,5–20 см в діаметрі. Стебла тонкі трав’яні, лежачі або висхідні. Нижня частина стебла дерев’яніє і зберігається кілька років. Листки лопаткоподібнооберненоланцетні, вузьколінійно-ланцетні, 0,8–1,2 см завдовжки, 0,1–0,2 см завширшки. Суцвіття 3-квіткові або в подвійних дихазіях, які іноді редукуються до поодиноких квіток. Пелюстки білі. Коробочка куляста, 0,25 см в діаметрі. Цвіте в червні–серпні. Плодоносить у липні–вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Червоного списку МСОП, Додатку Бернської конвенції. Охороняється в НПП «Гранітно-степове Побужжя», заповідному ур. «Лабіринт» (Миколаївська обл.). Необхідний моніторинг популяцій виду, контроль за зміною показників чисельності особин. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростань виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, ґрунтотвірне, протиерозійне.

Джерело: Гринь, Клоков, 1951; Екофлора України, 2002; Собко, 1972, 2005; Флора УРСР, 1952; ЧКУ, 1996; Щербакова, Крицька, Новосад, 2004.