УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Савка Oxyura leucocephala (Scopoli, 1769)

Савка (Oxyura leucocephala (Scopoli, 1769)) Карта поширення Савка в Україні

Таксономічна належність: Клас — Птахи (Aves), ряд — Гусеподібні (Anseriformes), родина — Качкові (Anatidae). Один з 7-ми видів роду; єдиний вид роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пн.-зх. Африка та пд. Євразії. Зимує на водоймах Пн.-зх. Європи, Пн. Африки та Зх. Азії. В Україні межі ареалу не встановлено. Найчастіше виявляли у Криму (Сиваш), пд. частині Запорізької обл., рідше — у Дніпропетровській, Полтавській, Харківській, Закарпатській і Волинській обл. У першій половині ХХ ст. гніздився у плавнях Дніпра (між Запоріжжям і Нікополем). Поодинокі особини та невеличкі зграї зимують у Азово-Чорноморському р-ні.

Чисельність і причини її зміни: Можливо, окремі пари зрідка гніздяться на малих річках Пн. Приазов`я. Світова популяція на початку ХХ ст. складала біля 100 тис. ос., зараз скоротилась до 15 тис., але останнім часом чисельності стабілізувалася і навіть зростає.

Причини зміни чисельності: зменшення площ, придатних для гніздування через зарегулювання стока річок, меліоративні роботи, незаконне полювання, загибель у сітках при промисловому вилові риби.

Особливості біології та наукове значення: В Україні характер перебування не визначений. Тримається на великих прісних та солонуватих водоймах з заростями очерету і плесами, морських затоках, лиманах, з вересня до кінця листопада та з лютого до кінця квітня. Зазвичай поодинокими особинами, рідше — зграями з 2–11 ос. Гнізда на плавах з очерету на віддалі 0,15–5 м від плеса, зазвичай поруч з колоніями мартинів і крячків чорних. Кладки з 4–7 яєць у кінці травня — на початку червня. Насиджує самка, 22–24 доби. Пташенята вилуплюються у 2-й половині червня, стають на крила у 2-й половині серпня. Живиться насінням та вегетативними частинами водяних рослин, личинками комах, молюсками та ракоподібними.

Морфологічні ознаки: Маса: 508–900 г, довжина тіла: 395–410 мм, розмах крил: 555–593 мм. Тулуб у самця сірувато-бурий, хвіст і крила бурувато-чорні, голова біла з чорною «шапочкою» та «нашийником», дзьоб блакитний, лапи червоно-сірі. Самиця темно-бура, від дзьоба над оком — широка біла смуга. Молодий птах схожий на самку. Стернові пера довгі.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Вид занесено до ЧКУ (1994), Європейського червоного переліку, у Додаток І Директиви Ради Європи про охорону диких птахів, у Додаток І Боннської конвенції, Додаток II Бернської конвенції, Додаток II Конвенції CITES і угоди AEWA. Охороняється разом з ін. водоплавними птахами у заповідниках, НПП та заказниках загальнодержавного значення на Азово-Чорноморському узбережжі.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Зрідка розмножується у зоопарках.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Шатилов, 1874; Никольский, 1891; Сомов, 1897; Вальх, 1899–1900, 1911; Пачоский, 1911; Костюченко, 1925; Аверін, 1928; Орлов, 1941; Кістяківський, 1950, 1957; Киселев, 1950; Клименко, 1950; Огульчанський, 1956; Гавриленко, 1958; Страутман, 1963; Лысенк