УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Шолудивник королівський Pedicularis sceptrum-carolinum L.

Шолудивник королівський (Pedicularis sceptrum-carolinum L.) Карта поширення Шолудивник королівський в Україні

Таксономічна належність: Родина Вовчкові — Orobanchaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Пізньогляціальний реліктовий вид на пд. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Скандинавський п-в, Центральна Європа, Зх. і Сх. Сибір, Далекий Схід, Центральна Азія (Монголія, Китай — гори), Японські о-ви. В Україні трапляється на Поліссі, пн.-зх. Поділлі, зрідка в Лісостепу. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Чн, См, Лв, Тр, Хм, Вн.

Чисельність та структура популяцій: Чисельність популяцій катастрофічно зменшується, вони малого розміру, депресивного типу, більшість з відомих локалітетів втрачені через осушення та освоєння боліт, стан багатьох популяцій невідомий.

Причини зміни чисельності: Осушення та освоєння боліт.

Умови місцезростання: Низинні (евтрофні) та перехідні (мезотрофні) болота, заболочені луки, у заростях чагарників по краях боліт. Здебільшого угруповання кл. Scheuchzerio-Caricetae nіgrae, союзу Caricion rostratae, іноді союзу Molinion. Гігрофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Напівпаразитний трав’яний малорічник (3–5 років) із вкороченим кореневищем. Уся рослина гола й гладка. Стебло одне, або їх декілька, прямі, 30–100 см заввишки, з розеткою прикореневих листків. Стеблові листки нечисленні, кільчасті або чергові, видовжені, тупі, при основі цілокраї. Нижні стеблові й прикореневі листки поступово звужені в черешок, їхні пластинки 8–20 см завдовжки i 1,5–3 см завширшки, пірчастонадрізані на яйцеподібно- або довгасто-яйцеподібні тупі частки з великими округлими зубцями. Суцвіття видовжене, 7–20 см завдовжки, малоквіткове. Приквітки яйцеподібні, трохи довші за чашечку, дрібнозубчасті. Чашечка 12–14 мм завдовжки, дзвоникоподібна, з п’ятьма рівними зубцями, утричі коротшими від трубочки. Віночок 35–40 мм завдовжки, жовтий, з ліловою на кінці нижньою губою; верхня губа пряма, без носика й зубчиків; нижня — також пряма, дорівнює верхній i притиснута до неї. Коробочка куляста, 15 мм завдовжки, загострена, удвічі довша від чашечки. Цвіте в липні– серпні, плодоносить у серпні–вересні.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Поліському й Рівненському ПЗ та заказнику «Сомине» (Рівненська обл.), на території ПЗ «Розточчя» зник у 1960-х рр. Необхідно проводити моніторинг популяцій, обґрунтувати й розробити заходи екологічного менеджменту територій, що зазнали осушення. Доцільно проводи роботи щодо виявлення нових локалітетів виду з метою їх охорони. Заборонено порушення гідрологічного режиму боліт, їх осушення.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Флора европейской части СССР, 1981; Флора УРСР, 1960; Procházka, Jatiová, Růžička, 1999; Sanda, Biţă- Nicolae, Barabaş, 2003.