УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Совка сокиркова Periphanes delphinii (Linnaeus, 1758)

Совка сокиркова (Periphanes delphinii (Linnaeus, 1758)) Карта поширення Совка сокиркова в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Лускокрилі (Lepidoptera), родина — Совки (Noctuidae). Один з 3 видів роду, один з 2 видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Середземноморський вид, поширений в Європі крім пн., на Кавказі та пд. Уралу і Приуралля, в Малій, Передній та Центральній Азії, Пн. Африці. В Україні зустрічається майже всюди.

Чисельність і причини її зміни: Незначна. Влітку 2004 р. спостерігали масово (до 30–40 метеликів за добу) у степових районах Криму.

Причини зменшення чисельності: розорювання степів, лук, застосування пестицидів у садах та парках, надмірне випасання худоби на луках.

Особливості біології та наукове значення: У степових районах дає 2 покоління на рік. Метелики 1 генерації літають з кінця квітня до червня, другої — у липні–вересні. Гусінь живиться квітками та плодами сокирок і аконітів. Зимує лялечка у ґрунті. Зустрічається на луках, остепнених схилах пагорбів та гір, в парках, садах тощо.

Морфологічні ознаки: Розмах крил — 24–36 мм. Основний фон передніх крил являє суміш світлого і темнофіалково-рожевого відтінків, поперечні смуги фіалково-червоні. Задні крила білуваті з темними жилками та бурувато-сірою поперечною смугою біля зовнішнього краю, торочка світла.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Не здійснювалися. Треба зберегти степові і лучні ділянки, обмежити випасання худоби, викошування трави, заборонити застосування пестицидів у місцях перебування виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Ключко, Плющ, Шешурак, 2001; Ключко, 2006. Автор: З.Ф. Ключко Фото: І.Ю. Костюк