Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Все для танцев белорусская Танцевальный интернет магазин Магия Танца.

Залізняк скіфський Phlomis scythica Klokov et Des.-Shost. (Phlomoides scythica (Klokov et Des.-Shost.) Czer., Phlomis tuberosa auct. non L., p.p.)

Залізняк скіфський (Phlomis scythica Klokov et Des.-Shost. (Phlomoides scythica (Klokov et Des.-Shost.) Czer., Phlomis tuberosa auct. non L., p.p.)) Карта поширення Залізняк скіфський в Україні

Таксономічна належність: Родина Губоцвіті — Lamiaceae.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Північнопонтичний ендемік, споріднений з Phlomis tuberosa L.

Ареал виду та його поширення в Україні: Присиваська низовина між р. Дніпро та р. Молочною. Адм. регіони: Хс, Зп.

Чисельність та структура популяцій: Кілька популяцій, приурочених до степових подів: Великий Чапельський, Малий Чапельський, Старий, Успенівський, Агайманський, Домузлинський, Коянли. Основна популяція локалізована у природному ядрі БЗ «Асканія-Нова» — Великому Чапельському поді. Її чисельність та віталітет корелюють з екотопічними (гідрогенними) флуктуаціями. Ценопопуляції контагіозної (клональної) структури, повночленні, з правостороннім демографічним спектром (домінують генеративні і субсенільні особини).

Причини зміни чисельності: Специфіка еколого-ценотичних умов, розорювання степів, що практично заміщені агроландшафтами, площа яких розширюється.

Умови місцезростання: Степові блюдця, лощини, схили та днища подів. Ґрунти лучно-каштанові залишково солонцюваті осолоділі глейові суглинисті та глейосолоді. Рослина приурочена до лучностепових та лучних угруповань з різко змінним гідрорежимом (кл. Festuco-Limonietea підсоюз Caricenion praecocis, асоціація Alopecuro pratensis-Festucetum valesiacae). Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з подовженими горизонтальними кореневищами та бульбами. Формує потужні зарості. Стебла 30–90 см заввишки, напіврозеткові. Прикореневі листки довгочерешкові. Черешок голий або ледь опушений. Листкові пластинки округло-трикутної форми з серцеподібною основою. Стеблові листки довгасто-яйцеподібні або ланцетні на короткому черешку 1,5–5,5 см завдовжки. Всі листки білувато-повстисті, зверху зелені. Квітки рожево-лілові 17–20 мм завдовжки зібрані у несправжні багатоквіткові кільця. Горішки тригранні. Цвіте у червні–липні. Плодоносить у серпні. Розмножується насінням та кореневищами.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Охороняють у БЗ «Асканія-Нова» та заповідному урочищі «Агайманське». Необхідні моніторинг стану популяцій, репатріація у цілинні степові поди. Заборонено розорювання лучно-степових ділянок подів, збирання рослин.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Лікарське, ефіроолійне, медоносне, декоративне, протиерозійне.

Джерело: Основні джерела інформації. Дрогобыч, Шаповал, 2004; Флора УРСР, 1960; Ша- повал, 2004.