УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Трутовик коренелюбний Polyporus rhizophilus (Pat.) Sacc. (Polyporellus rhizophilus Pil., Melanopus rhizophilus Pat.)

Трутовик коренелюбний (Polyporus rhizophilus (Pat.) Sacc. (Polyporellus rhizophilus Pil., Melanopus rhizophilus Pat.)) Карта поширення Трутовик коренелюбний в Україні

Таксономічна належність: Родина Трутовикові — Polyporaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Вид росте у заповідних цілинних степових угрупованнях з участю ковили.

Ареал виду та його поширення в Україні: Євразія (Чехія, Росія, Казахстан), Африка (Алжир). В Україні знайдений у Лівобережному та Старобільському злаково-лучнних Степах та Лівобережному злаковому Степу. Адм. регіони: Дц, Лг, Хс.

Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодинці.

Причини зміни чисельності: Скорочення площ абсолютно заповідних цілинних степів. Ценотичні зміни характеру степової рослинності.

Умови місцезростання: Цілинні різнотравно-типчаково-ковилові степи.

Загальна біоморфологічна характеристика: Плодові тіла складаються з шапинки і ніжки. Шапинка округла, увігнуто-розпростерта, 1–4,5 см у діаметрі, м’ясисто-шкіряста, при висиханні ламка, гладенька або дрібнолуската, з гострим або трохи підгорнутим донизу лопатевим краєм, кремова або світловохряна. Тканина шапинки коркувата, біла або блідо-кремова. Гіменофор трубчастий, трубочки 1–2 мм завдовжки, більш-менш спускаються по ніжці, білуваті або кремові. Пори кутасті або кутасто-еліпсоїдні, 0,5– 1×0,25–0,5 мм, по 3–4 на 1 мм поверхні, по краю шапинки кулясті і меншого розміру. Ніжка циліндрична, 1–3 см завдовжки, 2–7 мм завтовшки, центральна або злегка ексцентрична, пряма або трохи скривлена, щільна, коркувата, майже дерев’яниста, гладенька, рідше злегка борошниста, білувата, при основі брудно-бура до чорнуватої, потовщена, виступає із щільного склероціального сплетіння міцелію. Спори еліпсоїдні або веретеноподібноовальні, рідше яйцеподібні, 7,5–11×3–4,5 мкм, при основі злегка звужені і косо пригострені, гладенькі, з 1–2 краплями або крупнозернисті, безбарвні. Базидії булавоподібно-циліндричні до клиноподібних, 15–28×4,5–6 мкм, з 2–4 короткими стеригмами, часто із зернистим вмістом, безбарвні. Плодові тіла з’являються в травні– червні. Паразит злаків.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Українському степовому ПЗ (відділення «Хомутовський степ» та «Кам’яні Могили»), Луганському ПЗ (відділення «Стрільцівський степ»), БЗ «Асканія-Нова» та Чорноморському БЗ.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Паразит на дерниках ковили (Stipa) та деяких інших злаків (види родів Festuca, Elymus, Cynodon, Digitaria, Elytrigia та ін.) степових угруповань.

Джерело: Вассер, 1971в; Вассер, Солдатова, 1977; Визначник грибів України, 1972; Зерова, 1956, 1957; Солдато- ва, 1972; Шварцман, 1964.