УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Шипшина Чацького Rosa czackiana Besser

Шипшина Чацького (Rosa czackiana Besser) Карта поширення Шипшина Чацького в Україні

Таксономічна належність: Родина Розові — Rosaceae.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Ендемік зі складного поліморфного комплексу Rosa gallica L. s.l.

Ареал виду та його поширення в Україні: Малопольська та Волино-Подільська височини. В Україні спорадично трапляється на пн.-зх. Поділлі, Товтровому кряжі, Опіллі, Придністров’ї; рідко — на Малому Поліссі та в Прикарпатті. Адм. регіони: Лв, Ів, Тр.

Чисельність та структура популяцій: Спеціально не досліджувалася через значні труднощі з ідентифікацією структури популяцій: вид здатний розмножуватися вегетативно, утворюючи столони. Здебільшого трапляється у вигляді поодиноких клонів, або скупчень з кількох клонів, площею по 1–5 м2 кожний. Переважає вегетативне розмноження.

Причини зміни чисельності: Руйнування екотопів, часте випалювання схилів, розорювання, випасання худоби та створення культур сосни.

Умови місцезростання: Лучно-степові угруповання кл. FestucoBrometea та ксерофітні чагарникові зарості (союз Prunion spinosae), та узлісся (кл. TrifolioGeranietea), що формуються на малопотужних рендзинах, підстелених мергелями, вапняками й карбонатними пісковиками на схилах переважно пд. експозицій. Мезоксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Нанофанерофіт. Невеличкий кущ до 45(60) см заввишки, з міцними столонами; стебла тонкі, вкриті прямими різновеликими шипиками. Листки 10–11 см завдовжки, вісь листка вкрита сидячими залозками з домішкою шипиків; прилистки вузенькі, до 2 мм завширшки, зверху голі, зісподу по краю усіяні сидячими залозками; листочки дрібні, вузькоеліптичні або вузьколанцетні, зверху голі, зісподу волосисті, інколи з домішкою залозок. Квітки поодинокі, 3–4 см діаметром; чашолистки коротші або дорівнюють пелюсткам, з обох боків голі, після цвітіння розхилені в боки, зберігаються до початку почервоніння гіпантіїв; диск дуже товстий, конусоподібний, з вузьким зівом, до 1 мм діаметром; стовпчики маточок виступають із зіва, утворюючи нещільну колонку. Гіпантії кулясті або овально-кулясті, достиглі — яскраво-червоні, зрідка вкриті стеблистими залозками. Цвіте в червні–липні, плодоносить у серпні–вересні.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Росте у філіалі «Кременецькі гори» ПЗ «Медобори», а також у заказниках і пам’ятках природи пн.-зх. Поділля та Опілля: «Гора Макітра», «Лиса гора та Гора Сипуха», «Гора Голиця» та ін. Необхідним є вивчення динаміки популяцій виду. Заборонено знищення рослин, порушення умов місцезростання (неконтрольоване випалювання, викошування, надмірне випасання худоби, рекреація та заліснення схилів).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне.

Джерело: Хржановский, 1958; Флора УРСР, 1954.