УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Шоломниця весняна Scutellaria verna Besser (S. supina auct. non L.)

Шоломниця весняна (Scutellaria verna Besser (S. supina auct. non L.)) Карта поширення Шоломниця весняна в Україні

Таксономічна належність: Родина Губоцвіті — Lamiaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Середньопридністровсько-північнопричорноморський ендемік, споріднений з S. supina.

Ареал виду та його поширення в Україні: Диз’юнкції у Середньому Придністров’ї та Пн. Причорномор’ї (між рр. Гнилий Єланець, Громоклея, Інгул та Інгулець). Адм. регіони: Ів, Тр, Хм, Кд, Мк.

Чисельність та структура популяцій: Популяції стрічкоподібної форми. Щільність 7–15 особин на 1 м2. Просторове розміщення особин дифузне. Спектр повночленний, нормального типу з бімодальним розподілом, в якому переважають молоді та зрілі генеративні особини. Самопідтримання популяцій задовільне.

Причини зміни чисельності: Фрагментованість ареалу, ізольованість популяцій, руйнація місцезростань, надмірний випас та рекреаційне навантаження.

Умови місцезростання: Вапнякові, гіпсові та сланцеві відслонення по балках та берегах річок, на кам’янистощебенистих, часто змитих ґрунтах, скелях і осипищах кам’янистих порід. В угрупованнях кл. Festuco-Brometea, рідше — кл. TrifolioGeranietea. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Напівкущик зі стрижневим коренем. Пагони висхідні, 10–40 см заввишки. Нездерев’яніла частина стебла опушена до суцвіття короткими, вниз відігнутими волосками з домішкою довгих, а в суцвітті — довгими простими й коротшими залозистими волосками. Листки довгасто-яйцеподібні, пластинка при основі округла, на верхівці тупа чи тупувато-загострена, по краю зарубчасто-пилчаста. Суцвіття на початку цвітіння — головчаста, а пізніше — короткодовгаста китиця. Віночок 20–25 мм завдовжки, сірчаножовтий з синюватою плямою на кінці верхньої губи і блакитними боковими лопатями, зовні густо залозисто-волосистий. Горішки яйцеподібно-тригранні, сіруваті від густого опушення. Цвіте у травні–липні, плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням та поділом кореневища.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють на території ПЗ «Єланецький степ», заказників загальнодержавного значення «Урочище Совиний яр», «Циківська дача» (Хмельницька обл.), у державних ландшафноботанічних заказниках «Богодарівка», «Привільне». Необхідне розширення мережі природоохоронних територій, моніторинг популяцій, культивування в ботанічних садах. Заборонено збирання рослин, терасування та заліснення схилів, надмірне випасання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне.

Джерело: Воронова, 2005; Заверуха, 1985; Крицька, Новосад, 2003; Крицкая, Новосад, 2001; Мойсієнко, Соломаха, Соломаха та ін., 2005; Флора УРСР, 1960; ЧКУ, 1996.