УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Трубкоцвіт Біберштейна Solenanthus biebersteinii DC.

Трубкоцвіт Біберштейна (Solenanthus biebersteinii DC.) Карта поширення Трубкоцвіт Біберштейна в Україні

Таксономічна належність: Родина Шорстколисті — Boraginaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Кримсько-закавказький ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні: Крим, зх. та рідко сх. Закавказзя. В Україні у верхньому лісовому поясі Гірського Криму. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Чисельність невідома, але низька. Вид трапляється рідко і зростає поодиноко. Самопідтримка популяцій забезпечується виключно насіннєвим розмноженням, тому в залежності від умов існування та онтогенезу (малорічник) чисельність може значно коливатися в окремі роки.

Причини зміни чисельності: Різка зміна структури лісів, пов’язана з освітленням та зниженням вологості ґрунту, що викликається різними антропогенними чинниками.

Умови місцезростання: В густих тінистих листяних букових, дубових, вільхових лісах (угруповання порядок DentarioFagetalia та союзу Alno-Ulmion), на багатих свіжих та вологих бурих лісових ґрунтах. Інколи виходить на галявин та узбіччя доріг. Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Трав’яний напіврозетковий малорічник до 80 см заввишки з товстим (1– 1,5 см) ребристо-борозенчастим порожнистим стеблом і потужним вертикальним темним коренем. Стебло прямостояче, зверху волотисторозгалужене з багатьма квітконосними гілками, що виходять із пазух листків, по всій довжині вкрите тонкими м’якими сріблястими волосками. Прикореневі та нижні стеблові листки овальні або еліптичні, 10–30 см завдовжки та 10–20 см завширшки з вираженими жилками поступово переходять у довгий черешок, вверх по стеблу зменшуються за розміром, а черешок скорочується, тому верхні листки сидячі продовгуватоланцетні та ланцетні; всі листки зверху слабко, знизу густіше опушені сіруватими притиснутими волосками. Суцвіття волотисте, з пониклих густих завійок, які в міру відцвітання квітів та достигання плодів розкручуються. Квітки спочатку на вкорочених (2–5 см) квітконіжках, які при плодах видовжуються (10–15 см). Оцвітина подвійна, чашечка 5–6 мм, 5-роздільна з тупими чашелистками, які в міру дозрівання збільшуються і чашечка досягає 9–12 см. Віночок від блідо-червоного до фіолетово-синього, трубчастий, п’ятилопатевий, ледве виступає з чашечки. Тичинки (5) вдвічі довші за віночок, виступають з нього і дорівнюють стовпчикові. Горішки яйцеподібні, вкриті рідкими короткими гачкуватими шишками. Цвіте в квітні–травні. Плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Кримському ПЗ. Необхідні картування та моніторинг стану популяцій. Заборонено порушення структури лісів, їх гідрологічного режиму.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Голубев, 1984; Голубев, Маслова, 1985; Флора СССР, 1953; Флора УРСР, 1957; ЧКУ, 1996.

Можливо, вас зацікавлять ще такі рослини: