УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Шпак рожевий Sturnus roseus (Linnaeus, 1758)

Шпак рожевий (Sturnus roseus (Linnaeus, 1758)) Карта поширення Шпак рожевий в Україні

Таксономічна належність: Клас — Птахи (Aves), ряд — Горобцеподібні (Passeriformes), родина — Шпакові (Sturnidae). Один з 14–16-ти видів роду; один з 2-х видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні: Гніздовий ареал виду охоплює Пд.-сх. Європу, Малу, Передню та Центральну Азію. В Україні гніздиться переважно в пд. обл., але випадки гніздування реєстрували у центральних і навіть пн. обл. країни .

Чисельність і причини її зміни: Значно коливається. Європейська популяція нараховує 58–210 тис. пар і складає 25–49% світової популяції виду. В Україні чисельність також нестабільна. На г. Опук в 1950 р. гніздилося 0.75–1 тис. пар, 1970 р. — приблизно 2,5 тис. пар, 1983–1999 р. — від 150 до 4–5 тис. пар. На Тарханкутському п–ві у 1995–1996 рр. гніздилося близько 1–1,6 тис. пар, на фермах — більше 4 тис. пар. Трапляється у Полтавській (300), Запорізькій (400–500), Миколаївській (200 пар) обл. У 1991–2003 рр. в кількості від одиниць до кількох десятків особин траплявся в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Чернігівській, Сумській, Кіровоградській та Київській обл. До зниження чисельності призводять зменшення кормової бази, зростання антропогенного пресу.

Особливості біології та наукове значення: Перелітний птах. Перебування виду в країні має інвазійний характер. З місць зимівлі прилітає на початку травня. Оселяється переважно у скелясто–степових біотопах на кам’яних осипах та вапнякових урвищах. Моногам. Гніздиться щільними колоніями, у вапнякових скелях, осипах, під стріхами будівель. Кладка (травень–червень) з 4–6 яєць. Пташенята з’являються на початку липня. Після завершення гніздування молоді з дорослими мандрують зграями у липні–серпні. Живиться сарановими, жуками, цикадами, збираючи їх на відкритих цілинних ділянках, перелогах, у лісосмугах та фруктових садах. У липні–серпні значну частину живлення складають стиглі плоди вишні, шовковиці тощо.

Морфологічні ознаки: Довжина тіла — близько 22 см, маса — 65–80 г. У самця голова, шия, воло, крила і хвіст чорні, з зеленкувато–пурпуровим полиском; решта оперення рожева. У шлюбному вбранні на потилиці невеликий «чуб». Дзьоб і ноги рожеві. У самки відповідні частини оперення чорно-бурі, в рожевому є домішка сірого кольору. Молодий птах світло-бурий; дзьоб жовтуватий.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:Охороняється Бернською конвенцією (Додаток ІІ). ЧКУ (1994). Охороняється у Опукському, Казантипському ПЗ.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Розмножується у зоопарках.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Шарлемань, 1926, 1936; Орлов, 1948; Аверин, 1951, 1955; Спангенберг, 1954; Гавриленко,1958; Костин, 1983; Полуда и др., 1986; Бузун,1987; Гринченко, 1991; Савостян, 1995; Кузьменко, 1996; Андющенко и др.,1996; Шевцов та ін., 1997; Адрющенко,1999; Дяд