УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Ракоподібні

Багатоніжки

Ногохвістки

Комахи

Одноденки

Бабки

Богомоли

Прямокрилі

Ембії

Рівнокрилі

Напівтвердокрилі або клопи

Твердокрилі

Сітчастокрилі

Скорпіонові мухи

Волохокрилі

Лускокрилі

Перетинчастокрилі

Ксіеліди

Бластикотоміди

Рогохвости

Ксифідріїди

Орусиди

Пильщики-цефіди

Павутинні пильщики

Пильщики-мегалодонтиди

Пильщики-цимбіциди

Пильщики-аргіди

Справжні пильщики

Їздці іхневмоніди

Евритоміди

Стисночеревні горіхотворки

Сапігієві оси

Сколієві оси

Складчастокрилі оси

Дорожні оси

Риючі оси сфециди

Риючі оси краброніди

Андреніди

Меліттіди

Галіктиди

Бджоли мегахіліди

Справжні бджоли

Мурашки

Двокрилі

Павукоподібні

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Ксилокопа (бджола-тесляр) звичайна Xylocopa (Xylocopa) valga Gerstaecker, 1872

Ксилокопа (бджола-тесляр) звичайна (Xylocopa  (Xylocopa) valga  Gerstaecker, 1872) Карта поширення Ксилокопа (бджола-тесляр) звичайна в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Справжні бджоли (Apidae). Один із 5 видів палеарктич-ного підроду Xylocopa всесвітньо поширено-го роду Xylocopa (понад 400 видів), один із 3 видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в україні: Палеарктичний вид, поширений від Марок-ко й Іспанії на захід до Монголії й Китаю на схід. Є вказівки про його знаходження в Індії та Австралії, куди цей вид, швидше за все, було завезено. В Україні зустрічається в усіх регіонах за винятком Полісся.

Чисельність і причини її зміни: Рідкісний вид. Чисельність зменшується че-рез скорочення доступних місць для гнізду-вання (сухі дерева) внаслідок вирубування та випалювання полезахисних лісосмуг, ксе-рофітних рідколісь та степових схилів гір, особливо на пд. України та в Криму. Значну негативну роль відіграє незаконне колекці-онування в комерційних цілях.

Особливості біології та наукове значення: Імаго зустрічається з середини квітня до кін-ця вересня. Дає одну генерацію на рік, зимує імаго. Стара самка гине восени, але іноді зимує вдруге і навесні знову будує гніздо. Антофіл, полілект. Гнізда влаштовує в деревині (мерт-вих деревах, телеграфних стовпах, будівлях, коренях багаторічних рослин на схилах та яругах), де вигризає ходи, в яких будує до 10–12 комірок лінійним рядом із перетинками з тирси. Кожна комірка містить пилкову масу у вигляді витягнутого тетраедра, на яку відкла-дається одне яйце. Після завершення будівни-цтва самка залишається у гнізді, де охороняє та контролює розвиток свого потомства, до його народження восени. Молоді самки та самці зимують всередені ходів у деревині. Ко-пуляція вібдувається переважно навесні. Суб-соціальний вид, на якому можна досліджувати процеси виникнення справжньої соціальності у комах. У окремих видів цього роду вже зна-йдено примітивну соціальність із стерильною кастою робочих особин.

Морфологічні ознаки: Довжина тіла 20–30 мм. Тіло чорне, але груди і особливо голова часто із синім металевим блиском, крила темні з фіолетовим відли-вом. Самка: 2 членик джгутика вусика такий, як два наступні разом узяті; задня гомілка зовні із площадкою, повністю вкритою ма-ленькими зубцями. Самець: вусики повністю чорні; останній членик джгутика вусика пря-мий; спинка вкрита чорними волосками.

Режим збереження популяції та заходи з охорони: Охороняється в заповідниках степової та лі-состепових зон і в Криму. Необхідно створити заказники в інших місцях мешкання виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Заселює штучні гніздові конструкції типу ву-ликів Фабра.

Господарське та комерційне значення: Об’єкт незаконного комерційного колекціону-вання. Корисний запилювач Salvia ofcinalis L. і Salvia sclarea L., що культивуються в Криму.

Джерело: Попов, 1947; Малышев, 1963; Радченко, Песенко, 1994; ЧКУ, 1994; Иванов, Филатов, Фатерыга, 2005. . Автори: В.Г. Радченко, М.О. Філатов, С.П. Іванов Фото: В.Г. Радченко