УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Анадримадуза Ретовського Anadrymadusa retowskii (Adelung, 1907)

Анадримадуза Ретовського (Anadrymadusa retowskii (Adelung, 1907)) Карта поширення Анадримадуза Ретовського в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Прямокрилі (Orthoptera), родина — Коники справжні (Tettigoniidae).

Природоохоронний статус: Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Один вид роду у фауні України. Ендемік пд. берега Криму.

Чисельність і причини її зміни: Рідкісний вид, реєструються лише поодинокі екземпляри. Зникає через надмірне рекреаційне навантаження.

Особливості біології та наукове значення: Генерація однорічна. Зимують в фазі яйця. Личинки з’являються навесні. Дорослі комахи зустрічаються з середини липня до початку вересня. Тримаються на сухих ділянках кам’янистих степів, що добре прогріваються сонцем, у вимитих водою неглибоких ярах на схилах пд. експозиції гір та горбів (100–200 м н. р. м.). Тяжіють до комплексу рослинності скаженого огірка.

Морфологічні ознаки: Довжина тіла (у самки — не враховуючи довжини яйцекладу) 31–36 мм. Світлобурі. Вусики щетинкоподібні, довші за тіло, однотонно-бурі. Передньоспинка циліндрична, з двома темними плямами на бокових поверхнях. Короткокрилі, надкрила виступають з-під передньоспинки та прилягають один до одного, бурі, іноді з зеленуватим відтінком. Яйцеклад самки довгий, шаблеподібний, 25-27 мм. На кінці черевця самця знизу — 2 пари тонких відростків: пара шипів (направлені назад) та церки (тонкі, направлені вгору, без виступу на внутрішній стороні).

Режим збереження популяції та заходи з охорони: Охороняється у Карадазькому ПЗ. Рекомендується створення ентомологічних заказників у місцях перебування виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Бей-Биенко, 1964 b; ЧКУ, 1994; Adelung, 1907; Eades, Otte, 2008; Heller et al., 1998; Heller, 2004; власні спостереження Пушкаря. Автори: Т.І. Пушкар, В.Ю. Назаренко, В.М. Єрмоленко Фото: Т.І. Пушкар