УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Волошка донецька Centaurea donetzica Klokov (C. margaritacea Ten. subsp. donetzica (Klokov) Dostál)

Волошка донецька (Centaurea donetzica Klokov (C. margaritacea Ten. subsp. donetzica (Klokov) Dostál)) Карта поширення Волошка донецька в Україні

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Сompositae).

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Ендемічний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Вузький ендемік у середній течії Сіверського Дінця. Адм. регіони: Хр, Дц, Лг.

Чисельність та структура популяцій: Відомо кілька місцезнаходжень. Вид представлений декількома малочисельними популяціями, що скорочуються. Ступінь природного поновлення незадовільний. Структура популяцій не досліджена.

Причини зміни чисельності: Природноісторична реліктовість, зривання на букети, надмірне рекреаційне навантаження, освоєння прируслових ділянок, будівництво.

Умови місцезростання: сухих, бідних умовах, на других піщаних терасах у складі угруповань кл. Festucetea vaginatae. Псамофіт. Мезоксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Дворічна трав’яна рослина 30– 50 см заввишки. Стебло розгалужене, разом з листками павутинисте, вгорі по ребрах гострошорстке. Листки пірчасто-, нижні — двічіпірчасторозсічені, шорсткуваті, по краю гострошорсткі. Кошики поодинокі, листочки обгортки шкірясті, блідо-зелені або жовтуваті, придатки опуклі, при основі з червонувато-буруватою плямою, з прозорою облямівкою слюдяного відтінку. Квітки рожеві. Цвіте у червні–серпні. Плодоносить у липні–вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється в НПП «Святі Гори». Необхідно виявити всі місцезнаходження виду, контролювати стан популяцій, створити на окремих ділянках заказники місцевого значення. Потребує режимів заповідності та заказного. Рекомендується культивувати в ботанічних садах. Заборонено збирати рослини та порушувати місця зростання виду, зокрема, забудову прируслових ділянок.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Бурда, Остапко, Ларин, 1995; Донбас заповідний, 2003; Каталог раритетного біорізн. заповід. і наці- он. парків України, 2002; Кондратюк, Бурда, Остап- ко, 1985; Кондратюк, Остапко, 1990; Красная книга Ростовской области, 2004; О