УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Волошка несправжньо-блідолускова Centaurea pseudoleucolepis Kleopow (C. margaritacea Ten. subsp. pseudoleucolepis (Kleopow) Dostál)

Волошка несправжньо-блідолускова (Centaurea pseudoleucolepis Kleopow (C. margaritacea Ten. subsp. pseudoleucolepis (Kleopow) Dostál)) Карта поширення Волошка несправжньо-блідолускова в Україні

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Сompositae).

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Вузький ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні: Приазовська височина. Адм. регіон: Дц.

Чисельність та структура популяцій: Представлений вузьколокальною стенотопною популяцією (locus classicus — Донецька обл., відділення «Кам’яні Могили» Українського степового ПЗ). Зростають поодинці, подекуди групами. Популяція повночленна, близько 150 тис. особин, на площі близько 5 га, щільність до 1–5 особин на 1 м2. Максимум припадає на рослини генеративної стадії. Чисельність популяції знижується.

Причини зміни чисельності: Вузька еколого-ценотична амплітуда, пошкодження насінних зачатків комахами.

Умови місцезростання: Гранітні відслонення з бідними, супіщаними, кислими ґрунтами, в тріщинах скель. Незімкнуті угруповання кл. Asplenietea trichomanis (порядок Androsacetalia vandelii) та Sedo-Scleranthetea. Ксерофіт, силікофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Дворічна трав’яна рослина до 50 см заввишки. Стебло прямостояче, у верхній частині вище середини розгалужене, разом з листками трохи павутинисте. Листки пірчасто- або двічіпірчасторозсічені з вузьколінійними частками. Кошики дрібні, поодинокі на кінцях улиснених гілок, удворюють волотисте суцвіття. Обгортка яйцеподібна, листочки обгортки жовтувато-зелені, по краю плівчасті, придатки листочків округлі, по краю плівчасті, прозорі, на верхівці з коротким вістрям, внутрішні листочки обгортки ланцетні з яйцеподібно-ланцетним плівчастим придатком. Квітки блідо-рожеві, до білуватих. Сім’янка темно-бура, з білуватими реберцями. Цвіте у липні–серпні. Плодоносить у серпні–вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Червоного списку МСОП, додатку Бернської конвенції. Охороняється в Українському степовому ПЗ (відділення «Кам’яні Могили»). Необхідно постійно контролювати стан популяцій, вирощувати в ботанічних садах, підсівати насіння в природні умови. Заборонено порушувати місця зростання виду, збирання рослин та гербаризацію.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України та Донецькому ботанічному саду НАН України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Бурда, Остапко, Ларин, 1995; Донбас заповідний, 2003; Каталог раритетного біорізноманіття..., 2002; Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Кондра- тюк, Остапко, 1990; Мосякін, 1999; Остапко, 2001, 2005; Собко, 2005; Флора УРСР, 1965;