УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Сичик-горобець Glaucidium passerinum (Linnaeus, 1758)

Сичик-горобець (Glaucidium passerinum (Linnaeus, 1758)) Карта поширення Сичик-горобець в Україні

Таксономічна належність: Клас — Птахи (Aves), ряд — Совоподібні (Strigiformes), родина — Совові (Strigidae). Один з 13-ти видів роду; єдиний вид роду у фауні України, представлений номінативним підвидом.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Смуга хвойних і мішаних лісів Європи та Пн. Азії. В Україні поширений у Карпатах, Розточчі та на пн. Полісся. На Поліссі відомий з 3 місць (Рівненський і Поліський природні заповідники, НПП «ДеснянськоСтарогутський»). З Карпат і Розточчя відомо близько 15 знахідок.

Чисельність і причини її зміни: У європейській популяції налічують 47–350 тис. пар. В Україні чисельність оцінено в 150–350 пар. У Поліському заповіднику у 1996 р. зареєстровано 3 пари. У НПП «ДеснянськоСтарогутський» в 1997 та 2001–2004 рр. — 1–2 пари. У Карпатах відомо понад 10 місць спостереження, з них 5 — у Бескидах. На чисельність виду негативно впливає вирубування лісу. Відомі випадки загибелі в холодні зими.

Особливості біології та наукове значення: Осілий. Моногам. Гніздиться окремими парами. Оптимальним біотопом є високостовбурний темнохвойний ліс; на Поліссі тримається в стиглих соснових і мішаних лісах. Токування може відбуватись протягом усього року, найактивніше — навесні (з березня). Гнізда влаштовує в дуплах, рідше — тріщинах дерев, штучних гніздівлях. У квітні відкладає 4–6 яєць. Насиджування — 28–29 діб. Пташенята залишають гніздо через місяць, майже одночасно. Ще близько місяця дорослі годують молодих. Восени молоді птахи можуть кочувати на незначні відстані. Статева зрілість настає у віці 10 місяців. Живиться переважно мишоподібними гризунами, дрібними комахоїдними ссавцями, птахами, великими комахами. Восени робить запаси корму в дуплах і штучних гніздівлях.

Морфологічні ознаки: Найменша сова фауни України. Довжина тіла: 15,2–17,5 см, розмах крил: 35–39 см, маса ті ла: 50–77 г. Верх буруватий зі світлими плямами, низ — білуватий з темно-бурими поздовжніми рисками. Лицевий диск розвинений слабо. Очі жовті. Дзьоб світлий. Лапи оперені до кігтів.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Внесено у Додаток ІІ Конвенції CITES, переліки Бернської конвенції (Додаток ІІ). ЧКУ (1994). Охороняється на території НПП «Сколівські Бескиди», Карпатського БЗ, Карпатського НПП, Поліського державного заповідника, ПЗ «Розточчя», НПП «Деснянсько-Старогутський». Потребує глибшого вивчення екологія виду, необхідно виявляти місця гніздування, проводити контроль стану популяції та охорону, приваблювати у штучні гніздівлі.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Самофалов, Марисова, 1981; Скильский, 1990; Сте- панян, 1990; Кошелев, 1994; Bashta, Pogranycznyj, Gorban, 1995; Химин, Шидловський, 1995; Жила, 1995; Гузій, 1996; Годованець, 1996; Кузьменко, 1996, 1998; Жила, Кузьменко, 1998; Бумар, 2001; Гаврись, 2