Таксономічна належність: Родина Меезієві — Meesiaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Гляціальний релікт.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пн. і Центральна Європа, Азія (Арктика, г. Середньої Азії, Центрального Сибіру, Монголії), Пн. Америка. Зрідка трапляється на Українському Поліссі; відомі також ізольовані місцезнаходження на Розточчі та в Правобережному Лісостепу. Адм. регіони: Вл, Рв, Кв, Лв, Вн.

Чисельність та структура популяцій: Невеликими дернинками серед інших болотних мохів. Вид зник у лісопарковій зоні м. Києва, а також на території Вінницької обл. (болото по р. Згар біля м. Літин).

Причини зміни чисельності: Осушення і трансформація евтрофних боліт.

Умови місцезростання: На евтрофних болотах.

Загальна біоморфологічна характеристика: Рослини 10–15 см заввишки, жовто-зелені чи буруваті, густоповстисті. Стебло просте, п’ятирядно облиснене. Листки широкояйцеподібноланцетні, гостро кілюваті, з пилчастими краями. Клітини з обох боків мамілозні. Дводомний. Коробочка на довгій ніжці, видовженояйцеподібна, трохи зігнута, з короткою шийкою. Спори середніх розмірів.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Рівненському ПЗ (болотний масив Коза-Березина). Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.