УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Молодило гірське Sempervivum montanum L. (incl. S. montanum L. subsp. carpaticum Wettst. ex Hayek, S. carpathicum Wettst. ex Prodan non G.Reuss)

Молодило гірське (Sempervivum montanum L. (incl. S. montanum L. subsp. carpaticum Wettst. ex Hayek, S. carpathicum Wettst. ex Prodan non G.Reuss)) Карта поширення Молодило гірське в Україні

Таксономічна належність: Родина Товстолисті — Crassulaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Диз’юнктивно поширений високогірний вид на межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Південно-середньоєвропейський альпійський вид з ізольованими оселищами в Піренеях, на о. Корсика, в Альпах, Апеннінах і Карпатах. В Україні — у Бескидах (г. Пікуй), на Чорногорі (гг. Менчул, Бребенескул, Піп Іван) і в Мармароських горах (г. Піп Іван Мармароський), а також на Прикарпатті (окол. с. Печеніжин Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.). Ймовірно, у Карпатах поширений окремий підвид — молодило гірське карпатське (subsp. carpaticum). Адм. регіони: Лв, Ів, Зк.

Чисельність та структура популяцій: Більшість популяцій займають незначні площі по 100–300 м2. Особини утворюють куртини різної щільності, в яких переважають вегетативні розетки. Чисельність генеративних пагонів не перевищує 500. Лише мармароська популяція з г. Піп Іван є численною. Вона налічує кілька тисяч генеративних особин і займає площу понад 1 га.

Причини зміни чисельності: Оскільки наявні популяції розташовані на охоронних територіях, їх стан є стабільним. Натомість, зафіксовано зникнення окремих популяцій у минулому, наприклад на г. Говерла в Чорногорі.

Умови місцезростання: Кам’янисті субстрати, іноді нещільно задерновані лучні ділянки в угрупованнях союзів Juncion trifidae, Festucion pictae та порядку Androsacetalia vandelii. Більшість оселищ розташована на висоті 1400–1900 м н. р. м. Натомість, нетипова низинна прикарпатська популяція заселяє кам’янистий берег річки на висоті 300 м н. р. м. Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Багаторічна трав’яна розеткова рослина з тонкими повзучими кореневищами. Складається з численних вегетативних і генеративних особин. Зірчасті розетки 1-3 см діаметром утворені м’ясистими, сукулентними, загостреноеліптичними листками. Генеративний пагін 7–18 см заввишки, густоопушений, вкритий супротивно розташованими листками з пурпуровим кінчиком. Квітки (3–10) великі (до 3,5 см діаметром), скупчені на вершині квітконосного пагона. Пелюстки рожево-фіолетові, вузьколанцетні. Плід — багатолистянка, насінини дрібні, 0,6 мм завдовжки. Цвіте в липні–серпні, плодоносить у серпні. Переважає вегетативне розмноження.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Мармароському масиві Карпатського БЗ, Карпатському НПП і ландшафтному заказнику «Пікуй» (Львівська обл.). Заборонено збирання рослин та використання для декоративних оздоблень.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у ботанічних садах: Національному ім. М.М.Гришка НАН України та Львівського національного університету ім. І. Франка.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, ґрунтотвірне, протиерозійне.

Джерело: Кобів, 2004; Deyl, 1940; Woіoszczak, 1893.