УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Білозубка велика Crocidura leucodon (Hermann, 1780)

Білозубка велика (Crocidura leucodon (Hermann, 1780)) Карта поширення Білозубка велика в Україні

Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Комахоїдні (Insectivora), родина — Землерийкові (Sorecidae). Один з приблизно 174-х видів роду, один з 2-х видів фауни України.

Природоохоронний статус виду: Недостатньо відомий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Вид з великим середземноморським ареалом. Центральна і Пн. Європа, Передня Азія, Кавказ. Ще 50 років тому вся Україна. Зараз зустрічається на пд. в Херсонській обл. і АР Крим, а також на зх. в Волинській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Закарпатській обл.

Чисельність і причини її зміни: Ще в 1950-х рр. у виловах дрібних ссавців в середньому по Україні становив біля 1%. Зараз білозубка велика досить численна лише в Криму (особливо на Керченському півострові та на окремих ділянках гір і передгір’їв), де може становити значну частку виловів дрібних ссавців. В цілинному степу АсканіяНова вид звичайний під час осіннього підйому чисельності. В Чорноморському заповіднику теж трапляється досить часто. В зх. областях останнім часом лише поодинокі знахідки. З інших областей України за останні 30 років достовірних повідомлень немає.

Причини зміни чисельності: не з’ясовані, імовірніше за все — це руйнування місць придатних для існування.

Особливості біології та наукове значення: Білозубка велика активна протягом року, веде наземний спосіб життя. За характером живлення типовий комахоїдний звір (прямокрилі, жуки, метелики, їх личинки і лялечки), що веде нічний і сутінковий спосіб життя. Вид відкритих ландшафтів, особливо цілинних степових ділянок. Розмноження триває протягом теплої пори року. В приплоді 5–10 малят. Вид — індикатор певних біотопів.

Морфологічні ознаки: Довжина тіла — 5,5–7,3 см, хвоста — 2,7–4 см. Верх буруватий, низ чисто-білий, різко відмежований від боків. Хвіст знизу світліше, ніж зверху. Хвіст покритий рівним хутром, з якого виступають окремі подовжені волоски. Зуби білі, вуха помітно виступають із хутра.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Вид занесений до Червоного списку МСОП, та, як вид, що підлягає охороні, до Бернської конвенції. Зберігається в БЗ «Асканія-Нова» та Чорноморському, заповідниках і заказниках АР Крим.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.Гоподарське та комерційне значення.Не має.

Джерело: Абелєнцев та ін.,1956; Абелєнцев, Підоплічко, По- пов, 1956; Вестник зоологи, 1996; Кондратенко, 2003; Кондратенко, 2003. Автор: С.В. Межжерін Фото: H. Willcox

Можливо, вас зацікавлять ще такі тварини: