УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Вовче лико пахуче (боровик) Daphne cneorum L.

Вовче лико пахуче (боровик) (Daphne cneorum L.) Карта поширення Вовче лико пахуче (боровик) в Україні

Таксономічна належність: Родина Тимелеєві — Thymelaeaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Рідкісний диз’юнктивно поширений вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Центральноєвропейський вид, поширений диз’юнктивно з зх. на сх. від Піренеїв до Дніпра (східніше заміщується D. juliа), з пн. на пд. від Ср. Європи до Балкан. Приурочений головним чином до гірських територій та передгір’їв з іррадіацією на рівнину. В Україні формує два локалітети: Зх. Поділля, Розточчя, Волинь, та Придніпров’я. Адм. регіони: Вл, Рв, Кв, Лв, Хм, Чк.

Чисельність та структура популяцій: Популяції до кількох десятків га, але їх кількість невелика. Вид зростає у вигляді окремих досить густих куртин, діаметром кілька десятків метрів, які в міру розвитку популяції формують кільце і диференціюються на окремі дрібні локалітети. Щільність популяції буває густою (до 20% покриття), в основному переважають генеративні особини.

Причини зміни чисельності: як декоративна і запашна рослина інтенсивно зривається на букети, потерпає як в результаті суцільних рубок лісів, так і при формуванні густого намету листяних лісів, надмірної рекреації, випасу, пожеж.

Умови місцезростання: Хоча вид має широку екологічну амплітуду, проте трапляється рідко. У зх. локалітеті зростає в освітлених, термофільних, сухуватих дубовососнових лісах (асоціація Peucedano-Pinetum), на дерново-підзолистих збагачених карбонатами ґрунтах. На Зх. Поділлі (Лиса Гора) росте в екстразональних лучних степах (союз CirsioBrachypodion pinnati), на дерново-карбонатних ґрунтах (рендзинах). У Придніпров’ї трапляється на сухуватих піщаних борових терасах, покритих світлими дубово-сосновими лісами (порядок Pulsatillo-Pinetalia sylvestris). Часто має високе проективне покриття. Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Кущик до 30 см заввишки, стебло лежаче, висхідне, часто укорінюється, кора сіро-коричнева. Листки зимовозелені, шкірясті, чергові, лопатчасті або довгастооберненояйцеподібні, дрібні, 8–16 мм завдовжки. Квітки рожеві, ароматні, по 6–20 зібрані в пучки на кінці стебла. Плід кістянка. Цвіте у квітні–травні, плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням та вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Черемському ПЗ, загальнодержавних заказниках «Русько-Полянський» (Черкаська обл.), «Лиса Гора» (Львівська обл.), «Лісники» (м. Київ), та в заказниках місцевого значення. Заборонено збирання и продаж рослин, порушення умов місцезростання (суцільні рубки лісів, випасання, підпали).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують у Центральному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Дідух,1974; Заверуха, Андриенко, Протопопо- ва, 1983; Коніщук, Прядко, 2004; Мельник, 1995; Мельник, 2000; Темченко, Дідух, Любченко, 1986; ЧКУ, 1996.