УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Сапсан Falco peregrinus Tunstall, 1771

Сапсан (Falco peregrinus Tunstall, 1771) Карта поширення Сапсан в Україні

Таксономічна належність: Клас — Птахи (Aves), ряд — Соколоподібні (Falconiformes), родина — Соколові (Falconidae). Один з 37-ми видів роду; один з 8-ми видів у фауні України (представлений підвидами: сокіл-сапсан звичайний — F. p. peregrinus, сокіл-сапсан кавказький — F. p. brookei і сокіл-сапсан тундровий — F. p. calidus).

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні: Заселяє майже усі материки і о-ви світу. Відсутній на більшій частині Пд. Америки та в Антарктиді. В Україні в Карпатах гніздиться номінативний підвид, у Кримських горах і на берегових урвищах Кримського п-ова — кавказький підвид, під час міграції і взимку на всій території трапляється тундровий підвид.

Чисельність і причини її зміни: В Україні гніздиться біля 120–130 пар, з яких 100–110 пар в Криму. В останні десятиріччя помітно зростає кримська популяція. В Європі гніздиться 12–25 тис. пар. Зменшення чисельності у 1950–60 рр. було обумовлено застосуванням ДДТ як сильнодіючого інсектициду і узаконеним нищенням хижих птахів людиною. Сучасне зростання, можливо, повязане з забороною застосування ДДТ і відстрілу хижаків.

Особливості біології та наукове значення: Під час міграцій трапляється по усій Украйні. Частина гніздових птахів, можливо, осілі. Тримається старих лісів у заплавах річок, на поодиноких скелях серед гірських лісів, вапнякових та глинистих урвищах морських узбережь. Гніздиться поблизу відкритих просторів, де полює, іноді — у великих містах на високих будівлях. На гніздових ділянках з’являються наприкінці лютого — в березні. Яйця відкладає на виступах скель, іноді в гнізда круків, розташованих на скельних або вапнякових урвищах. У кладці 2–4 яйця. Насиджує самка, 30–33 доби. Пташенята вилуплюються у квітні–травні, залишають гніздо через 35–40 діб. Статевозрілими стають на 3 році життя. Живиться птахами середніх розмірів (кулики, голуби, шпаки), яких здобуває в основному в польоті.

Морфологічні ознаки: Маса самця — до 600–800, самки — до 1000–1200 г, довжина тіла — 390–500 мм, розмах крил — 950–1150 мм. Дорослий птах зверху сизувато-сірий, голова і шия темніші; від кута рота донизу йдуть чорні «вуса»; нижня частина вохристо-біла з темними поперечними смугами на грудях і череві; дзьоб сірий, восковиця і ноги жовті, очі темно-коричневі. Молодий птах зверху бурий зі світлою строкатістю; низ вохристий, з темно-бурим поздовжним рисунком, восковиця сіруватоблакитна, ноги світло-жовті.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:Охороняється в Карпатському, Кримському, Карадазькому ПЗ, Ялтинському гірськолісовому заповіднику та ПЗ «Мис Мартьян». Включено до ЧКУ (1994), Конвенції CІTES (Додаток І), Бернської (Додаток ІІ) і Боннської (Додаток ІІ) конвенцій.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Розмножується в США, країнах Європи, Росії. В Україні в неволі не розмножується.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Прокопенко, 1994; Прокопенко, Грінченко, 1996; Кучеренко, Костин, 2003; Милобог, Прокопенко, Ветров, 2008; Vetrov, Prokopenko, Milibog, 2008. Автори: С.П. Прокопенко, В.В. Вєтров, Ю.В. Милобог Малюнок: І.І. Землянських