УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Риба-присосок товсторила Lepadogaster candolii Risso, 1810

Риба-присосок товсторила (Lepadogaster candolii Risso, 1810) Карта поширення Риба-присосок товсторила в Україні

Таксономічна належність: Клас — Променепері риби (Actinopterygii), ряд — Присоскопероподібні (Gobiesociformes), родина — Присоскоперові (Gobiesocidae). Один з 4-х видів роду; один з 2-х видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні: Атлантичні води біля берегів Європи на пн. до Британських о-вів, на пд. до Піренейського п-ва і о. Селважен навпроти берегів Африки; у Середземному, Мармуровому і Чорному морях та протоці Босфор. В Україні відзначена у Чорному морі, зокрема біля берегів Кримського п-ва та в пн.-зх. його частині (о. Зміїний).

Чисельність і причини її зміни: Мала. Причини зміни чисельності не встановлені.

Особливості біології та наукове значення: Риба морська, прибережна. Веде донний спосіб життя. Живе на ділянках з солоністю води 16–19‰, не поширюючись в опріснені частини. Тримається дуже близько до берега, майже до урізу води, часто у смузі прибою, зазвичай на кам’янистих ґрунтах. Не уникає глибоких ділянок. В основному перебуває під камінням, особливо вдень, прикріпившися до дна черевним присоском. Активніша у су тінках. Відомі її скупчення біля Кара-Дага у трав ні–червні, менше у липні. Плідники завдовжки 5–8 см. Плодючість становить близько 300 шт. ікринок. Нерестовища знаходяться поблизу берега, майже до урізу води, на кам’янистих розсипах, на глибині 0,4–1,5 м. За нерестовий субстрат служить вільна гладка поверхня каменю у гнізді, що побудоване і охороняється самцем. Нерест у травні–червні при температурі води 17–19°С. Ікра відкладається порційно, суцільним шаром на стелю гнізда, де запліднюється самцем. У гніздах кладки складаються із 2–3 частин кладок на різних стадіях розвитку, від різних самок; у кож ній частині по 150–200 ікринок. Личинки живляться мікроскопічними безхребетними. Дорослі особини — донними дрібними ракоподібними і черв’яками. Періодично відбувається линька риб: заміна старої шкіри новою.

Морфологічні ознаки: Тіло довгасте, помірної висоти, спереду розширене, позаду стиснене з боків. Голова довга, рило широке, не сильно приплюснуте зверху, ледь звужується до переднього краю. Передні носові отвори витягнуті у вигляді коротких трубочок, задні носові отвори з короткими трубочками. Рот за формою на зразок качиного дзьоба. Зуби на щелепах дрібні, спереду у вигляді пучка, з боків більші, в один ряд. Найбільша довжина тіла до 10 см. Забарвлення тіла червоне, з численними овальними світлими плямками, плавці кармінові, з округлими світлими плямами, у деяких (вірогідно, самок) по боках голови позаду від очей по одній чарунковій темній плямі.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Не здійснювалися.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Промислового значення не має.

Джерело: Москвин, 1940; Пчелина, 1940; Виноградов, Ткачева, 1950; Смирнов, 1959; Калинина, 1960; Световидов, 1964; Калинина, Салехова, 1971; Каталог коллекций, 2003. Автор: А.І. Смірнов Малюнок: І.В. Маханьков