Ареал виду та його поширення в Україні: Пд. України (пн.-причорноморський ендемік), трапляється по узбережжях Сиваша, Азовського та Чорного морів. Адм. регіони: Хс, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції нечисленні (о. Чурюк, п-ів Тюбек, оз. Оверянівське, Арабатська стрілка, п-ів Тюп-Тархан, о. Джарилгач, Бехтери). Зростає досить густими куртинами (20–30 особин на 1 м2) діаметром кілька десятків метрів, рідше невеликими групами до 3–5 особин на 10 м2.

Причини зміни чисельності: Надмірне випасання худоби, затоплення територій внаслідок скидів прісної води з Північнокримського каналу, стенотопність виду.

Умови місцезростання: Росте на приморських пухких солончаках (специфічний представник кл. Salicornietea fruticosae). Ксеромезофіт, галофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Трав’яний багаторічник. Стебла в кількості 1–2, прямостоячі, 10– 25 см заввишки, зигзагоподібної форми, опушені, вгорі розгалужені, з косо відхиленими гілками. Прикореневі листки видовжено-ланцетні, довгочерешкові, стеблові — ланцетні, їх довжина втроє перевищує ширину, нижні короткочерешкові, решта — сидячі, без вушок при основі. Квітки білі. Плоди — округло-ромбічні стручечки 3,5–5 мм завдовжки. Цвіте у квітні–червні. Плодоносить у травні– липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку та Червоного списку Херсонської області (2002). Охороняється в АзовоСиваському НПП, РЛП «Джарилгач». Необхідно контролювати стан популяцій. Заборонено збирання, порушення умов місць зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, грунтозакріплююче.

Джерело: Коломійчук, 2002; Новосад, 1992.