УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Глевчак однолистий (малаксис однолистий) Malaxis monophyllos (L.) Sw. (Microstylis monophyllos (L.) Lindl.; Ophrys monophyllos L.)

Глевчак однолистий (малаксис однолистий) (Malaxis monophyllos (L.) Sw. (Microstylis monophyllos (L.) Lindl.; Ophrys monophyllos L.)) Карта поширення Глевчак однолистий (малаксис однолистий) в Україні

Таксономічна належність: Родина Зозулинцеві — Orchidaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Голарктичний лучно-болотний вид на пд. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Поширений у Європі, Малій Азії, в Сибіру, на Далекому Сході, в Монголії, Японії, Китаї та у Пн. Америці. В Україні трапляється в Карпатах (від низин до субальпійського поясу), Розточчі, на Поліссі та в Лісостепу (зрідка). Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Чн, См, Лв, Ів, Тр, Зк, Чц, Хм.

Чисельність та структура популяцій: Популяції здебільшого малочисельні (до 100 особин), зазвичай трапляється поодиноко або групами по декілька особин.

Причина зміни чисельності: Випас худоби, сильватизація екотопів, гідромеліоративні роботи, заміна природних лісів штучними насадженнями.

Умови місцезростання: Екологічна амплітуда досить широка. Росте у сирих ялинових лісах та на чагарникових болотах (кл. Vaccinio-Piceetea, Alnetea glutinosae), у листяних лісах (кл. Querco-Fagetea), у складі післялісових лучних угруповань (порядки Arrhenatheretalia та Molinietalia кл. MolinioArrhenatheretea та Nardetalia кл. Nardo-Callunetea). У Карпатах виявлений на відслоненнях вапнякових порід (асоціація Festucetum saxatilis кл. Elyno-Seslerietea) та у вологих місцезростаннях по берегах холодних гірських джерел і потоків (асоціація Doronico-Cratoneuretum commutati кл. Montiо-Cardaminetea). Гігромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 8–30 см заввишки. Стебло пряме, біля основи з зеленкуватим бульбоподібним потовщенням, з одним (рідко 2) прикореневим еліптичним або яйцеподібно-довгастим листком. Квітки (до 40–60) дрібні, жовтувато-зелені, зібрані в негусте довге китицеподібне суцвіття. Приквітки ланцетні, дорівнюють зав’язі. Листочки оцвітини однакової довжини (до 2,8 мм), зовнішні — яйцеподібно-ланцетні, внутрішні — лінійні. Губа, внаслідок скручування квітконіжки догори, обернена, товстувата, трохи увігнута, при основі широко-яйцеподібна, на кінці звужена в ланцетно-лінійне вістря. Зав’язь не скручена, на скрученій квітконіжці. Цвіте у червні–липні. Плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Додатку ІІ CITES. Охороняється в кількох заповідних об’єктах місцевого значення. Потребує режимів абсолютної заповідності та заказного. Слід створити заказники в місцях зростання виду та контролювати стан популяцій. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Ґрунтотвірне, декоративне.

Джерело: Вахрамеева, Денисова, Никитина та ін., 1991; Собко, 1989; ЧКУ, 1996; Zahulskyy, 2000.