УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Морімус темний Morimus funereus (Mulsant, 1863)

Морімус темний (Morimus funereus (Mulsant, 1863)) Карта поширення Морімус темний в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Твердокрилі (Coleoptera), родина — Жуки-вусачі (Cerambycidae). Один з 11 видів палеарктичного роду; один з 2 видів у фауні України.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Молдова, пд. Польща та Німеччина до узбережжя Середземного моря. Зареєстрований в Одеській та Чернівецькій обл., де проходить пн.-сх. межа його ареалу.

Чисельність і причини її зміни: Поодинокі особини. Чисельність знижується при скороченні площ широколистяних лісів, вирубуванні старих дерев.

Особливості біології та наукове значення: Має дворічну генерацію. Дорослі жуки зустрічаються з другої половини травня до середини серпня. Яйця відкладають у кору пошкоджених дерев (дуб, клен, в’яз). Заляльковування відбувається в кінці травня — червні. Зустрічається головним чином у ясні дні на повалених стовбурах в широколистяних лісах (переважно дубових). Дендрофаг. Личинки спочатку живляться в корі, а пізніше — в деревині мертвих та ослаблених дерев.

Морфологічні ознаки: 18–38 мм. Тіло коренасте. Забарвлення чорне, в сірувато-білих волосках. Покриття надкрил майже біле, темні плями добре виражені, не зернисті. Крила редуковані.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Європейського червоного списку (1991). Доцільно створити заповідні ділянки у місцях поширення виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Плавильщиков, 1958; Загайкевич, 1959; Насекомые и клещи — вредители сельскохозяйственных культур, 1974; ЧКУ. Тваринний світ, 1994. Автори: І.К. Загайкевич, О.В. Пучков Фото: В.Г. Радченко